Комітет Ради розгляне законопроєкт, який визначає чіткі критерії оцінки дій суддів у разі порушення строків розгляду справ

Тривалі судові процеси роками залишаються однією з головних претензій громадян до української судової системи.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу проведе чергове засідання на якому готується розглянути проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо уточнення кваліфікації діянь суддів в частині безпідставного затягування чи невжиття заходів розгляду судових справ (реєстр № 13316 від 26.05.2025, автор н. д.  Юрченко О. М.).

Законопроєкт Комітетом розглядається як такий, що регулюється національним законодавством країн-членів ЄС та не стосується зобов’язань України в рамках Ради Європи.

Проєктом закону пропонується внести зміни до статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», якими передбачається визначити, що під час кваліфікації діянь, як безпідставного затягування чи невжиття заходів щодо розгляду справи, критеріями оцінки належної поведінки судді щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом є:

-своєчасність призначення справи до розгляду;

-величина інтервалів між судовими засіданнями;

-обґрунтованість відкладення розгляду справи чи оголошення перерв у судовому засіданні;

-повнота підготовки справ до розгляду;

-повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов'язків працівниками суду, у тому числі щодо формування та надсилання судових повісток/кореспонденції, за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами, тощо.

Зазначимо, що безпосередньо про відповідальність суддів в законопроєкті не йдеться.

Ініціатор законопроєкту зазначає, що його метою є забезпечення якості розгляду судових справ суддями, не допускання фактів зволікання та вжиття всіх необхідних заходів неухильного дотримання процесуальних строків шляхом уточнення положень законодавства щодо уточнення кваліфікації діянь суддів в частині безпідставного затягування чи невжиття заходів розгляду судових справ.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2024 року по справі № 990SCGC/20/24 основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Як визначено пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя зобов`язаний, зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

При цьому пунктом 2 частини першої статті 106  Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Обов`язковою умовою для встановлення у діях судді безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв`язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом, або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.

Питання своєчасного розгляду справ має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи.

Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначений законом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним.

У своїй практиці ЄСПЛ сформував усталений підхід до визначення критеріїв розумності тривалості судового провадження, згідно з якими підлягають врахуванню такі обставини: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (наприклад, рішення у справах «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року, «Вергельський проти України» від 12 березня 2009 року).

Разом з цим, ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.

Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через призначення судових засідань із великими інтервалами тощо, оскільки наведене свідчить про неналежний рівень організації судочинства.

Відкладаючи судові засідання, суддя має забезпечити необхідний баланс між дотриманням прав сторони і розглядом справи протягом встановленого законом строку або хоча б у розумні строки.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.