Уряд пропонує депутатам інтегрувати судово-психіатричну експертизу в КУпАП

11:00, 10 лютого 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Законопроект спрямований на усунення законодавчої прогалини, виявленої  Європейським судом з прав людини у справі «Заїченко проти України».
Уряд пропонує депутатам інтегрувати судово-психіатричну експертизу в КУпАП
Фото: medicinenet.com
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

На сайті Верховної Ради оприлюднений урядовий проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення судово-психіатричної експертизи в адміністративному провадженні № 15002 від 05.02.2026.

Проектом Закону пропонується доповнити КУпАП новою статтею 280-1 , якою передбачити, що у разі наявності достатніх даних про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, могла перебувати у стані неосудності під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності, орган (посадова особа), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, призначає судово-психіатричну експертизу за згодою або клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, або її законного представника.

У разі ненадання такої згоди протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами справи для подальшого розгляду та прийняття рішення невідкладно, але не пізніше 24 годин, надсилається органом (посадовою особою) до суду.

При цьому в разі необхідності за наявності достатніх підстав суд (суддя) може призначити судово-психіатричну експертизу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності без її згоди. У зв’язку з цим призначення судово-психіатричної експертизи без згоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливе лише за рішенням суду, яке ґрунтується на підставі достатніх даних. Достатніми даними відповідно до проекту Закону визначаються видані закладами з надання психіатричної допомоги або лікарями-психіатрами документи, що підтверджують відомості про надання особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, психіатричної допомоги та/або про те, що поведінка особи під час або після вчинення протиправної дії чи бездіяльності, яка була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Прикінцевими положеннями проекту Закону передбачено внесення зміни до статті 71 Закону України «Про судову експертизу», відповідно до якої підставою проведення судової експертизи також буде рішення органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Як і чому з’явився законопроект

На сьогодні нормами КУпАП не визначено порядок та підстави проведення судово-психіатричної експертизи, що стало підставою прийняття рішення Європейським судом з прав людини за результатами розгляду справи «Заїченко проти України (№ 2)» (заява № 45797/09) на користь заявника.

Так, у рішенні ЄСПЛ у вказаній справі наголошується на тому, що жодне позбавлення свободи особи, яка вважається психічно хворою, не може розглядатися як таке, що відповідає підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно було призначене без висновку медичного експерта. Це правило є застосовним навіть тоді, якщо метою тримання заявника є саме отримання медичного висновку. У термінових випадках або у випадках, коли особу затримано внаслідок агресивної поведінки, прийнятним може бути отримання такого висновку одразу після затримання. В усіх інших випадках необхідною є попередня консультація з лікарем.

Також ЄСПЛ у зазначеній вище справі вказує, що єдиною підставою поміщення заявника до психіатричної лікарні були сумніви судді щодо його стану психічного здоров’я, у зв’язку з чим суддя призначив стаціонарну психіатричну експертизу заявника, що означало поміщення його до психіатричної лікарні на строк до 30 діб, без отримання попереднього медичного висновку та за відсутності у матеріалах справи будь-яких медичних або інших документів, які обумовлювали б таке рішення. ЄСПЛ у своєму висновку зазначив про існування прогалини у відповідному національному законодавстві, що стосується проведення судово-психіатричної експертизи в межах адміністративного провадження, та фактично відсутності врегулювання цього питання, що спричинило порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.

Таким чином, положення проекту Закону насамперед спрямовані саме на недопущення безпідставного призначення судово-психіатричної експертизи, а також поміщення до психіатричної лікарні особи, яка притягається до адміністративної  відповідальності, та, як наслідок, порушення законних прав такої особи, на чому наголошував ЄСПЛ у вказаному рішенні.          

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший