ЄСПЛ: як подати скаргу, що відбувається під час розгляду і коли чекати рішення

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) — це міжнародний судовий орган Ради Європи, який створено для захисту прав людини і основоположних свобод, закріплених у Європейській конвенції з прав людини 1950 року.

У січні, Верховний Суд завершив переклад Регламенту Європейського суду з прав людини українською мовою. Регламент визначає порядок роботи ЄСПЛ, зокрема процедуру подання скарг, розгляду заяв та ухвалення рішень.

Цей переклад покликаний зробити роботу ЄСПЛ більш доступною для українських громадян і юристів, які можуть звертатися до суду у разі порушення своїх прав.

Хто може звернутися до ЄСПЛ

Регламент чітко визначає, що звертатися до Європейського суду з прав людини може будь-яка фізична особа, держава або організація, якщо вважає, що її права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, були порушені. Втім існує вимога, що при звернені до ЄСПЛ людина повинна вичерпати всі засоби національного захисту.

Тобто особа спершу має звернутися за захистом своїх прав до національних судів, включно з Верховним Судом, якщо справа стосується України. У випадку, коли її питання залишилося невирішеним, вона має право подати скаргу до ЄСПЛ. Заявник може діяти самостійно або через адвоката.

Що має містити скарга

Регламент визначає конкретні вимоги до заяви:

• дані заявника: ім’я, прізвище, адреса, громадянство, контактні дані;
• суть порушення: детально описати, які права Конвенції були порушені та як це сталося;
• докази: рішення національних судів, документи, листування з органами влади, медичні або адміністративні довідки;
• скарга подається не пізніше 6 місяців після остаточного рішення національного суду. 

Провадження після прийняття заяви в ЄСПЛ: як працює судовий процес

Після того, як Європейський суд з прав людини визнає заяву прийнятною, починається наступний етап розгляду справи. Він детально описаний Регламентом Суду і містить кілька ключових моментів, які визначають процедуру роботи з міждержавними та індивідуальними заявами.

Згідно з Регламентом ЄСПЛ, заяви до Суду поділяються на міждержавні та індивідуальні. Міждержавні заяви подаються однією державою проти іншої відповідно до статті 33 Конвенції.

Індивідуальні заяви подаються фізичними або юридичними особами відповідно до статті 34 Конвенції. Основна відмінність між заявами полягає в тому, хто їх подає, та як формується Палата для розгляду справи: у міждержавних справах до складу Палати автоматично входять судді від обох держав, а в індивідуальних — Палата формуються рішенням Голови Секції.

Слухання у Європейському суді з прав людини

Відповідно до Регламенту, ЄСПЛ проводить відкриті слухання, якщо тільки Палата не вирішить інакше за виняткових обставин, з власної ініціативи або на прохання сторони чи іншої заінтересованої особи.

Слухання зазвичай відкриті, якщо тільки Палата не вирішить інакше за виняткових обставин, з власної ініціативи або на прохання сторони чи іншої заінтересованої особи.

Преса та відвідувачі можуть бути відсутні в залі засідань повністю або частково, якщо це необхідно для збереження моралі, громадського порядку, національної безпеки, інтересів неповнолітніх чи захисту приватного життя сторін. Також закриття може бути необхідне, якщо публічність може зашкодити правосуддю.

Якщо сторона або інша особа не з’являється або відмовляється брати участь, Палата може продовжувати слухання, якщо це не суперечить належному здійсненню правосуддя.

Рішення Європейського суду з прав людини

Рішення Європейського суду з прав людини містити: імена суддів, дату постановлення та проголошення, опис сторін, імена адвокатів, виклад процесу та фактів справи, стислий виклад подань сторін, умотивування з погляду права, резолютивні положення та відшкодування витрат, якщо така є. Суддя може додати окрему думку. Усі рішення приймаються англійською або французькою мовою. Рішення Великої Палати ухвалюються обома офіційними мовами, і обидві версії є автентичними.

Тривалість розгляду заяви ЄСПЛ залежить від типу справи та завантаженості Суду. Зокрема індивідуальні розглядаються від 1-3 років, міжнародні справи до 5 років і більше.

Несумісність діяльності та імунітет суддів

Зокрема, Регламент визначає несумісність діяльності та позбавлення імунітету, а також процедуру звільнення судді.

Відповідно до пункту 4 статті 21 Конвенції, упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися ніякою політичною, адміністративною чи професійною діяльністю, несумісною з їхньою незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов’язків на постійній основі. Кожний суддя має повідомити Голову Суду про будь-яку іншу діяльність.

Суддя ЄСПЛ має імунітет  — це правовий захист, який гарантує незалежність і безпеку судді під час виконання обов’язків.

Відповідно до статті 4 Шостого протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи, позбавити суддів імунітету може тільки пленарне засідання Суду. Таке рішення приймається абсолютною більшістю голосів обраних суддів, що заступили на посаду, за винятком судді, якого пропонується позбавити імунітету.

Суддя, якого це стосується, повинен мати доступ до документів, що стосуються порушення процедури позбавлення його імунітету, і повинен бути заслуханий Пленумом Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.