Роботодавців зобов’яжуть враховувати побажання працівників з інвалідністю при працевлаштуванні

У Верховній Раді ініціюють зміни до законодавства, спрямовані на посилення механізму забезпечення розумного пристосування для осіб з інвалідністю у сфері праці.

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 18 лютого рекомендував прийняти за основу законопроєкт № 14389, який передбачає удосконалення механізму забезпечення права осіб з інвалідністю на працю через запровадження системи розумного пристосування.

Мета законопроєкту полягає у створенні ефективного правового механізму для забезпечення реалізації права осіб з інвалідністю на зайнятість і оплачувану працю на рівних засадах з іншими громадянами.

Ключові зміни

Законопроєктом закріплюється право особи з інвалідністю безпосередньо брати участь у визначенні переліку та форм заходів розумного пристосування, що застосовуються у конкретному випадку, та гарантується індивідуальний підхід із урахуванням функціонального стану, потреб людини та умов виконання трудових обов’язків.

Вперше на законодавчому рівні прямо визначається, що заходи не можуть встановлюватися формально або без участі самої особи, яка має право впливати на зміст і характер застосованих рішень.

Як приклад практичного застосування механізму можна розглянути ситуацію, коли особа з порушенням зору працевлаштовується та для належного виконання посадових обов’язків потребує спеціального обладнання, зокрема планшета з програмним забезпеченням екранного доступу, функцією збільшення тексту або синтезу мовлення.

Процедура передбачає:

• Працівник подає звернення до роботодавця про необхідність розумного пристосування. Проводиться оцінка індивідуальних потреб з урахуванням функціонального стану та характеру роботи.
• Уповноважений орган ухвалює рішення про надання розумного пристосування. Закупівля здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів визначених Законом, а обладнання передається в користування особі.
• Спеціальне обладнання використовується виключно для забезпечення доступності праці. Воно може обліковуватися як державне майно, передане в тимчасове користування.
• У разі звільнення працівника, передбачається врегульований порядок повернення обладнання державі або уповноваженому органу. Після технічної перевірки воно може бути передане іншій особі, яка потребує аналогічного пристосування або замінене або модернізоване чи списане, якщо втратило функціональність.

Такий механізм забезпечує безперервність підтримки, раціональне використання бюджетних коштів та прозорий обіг розумного пристосування.

Необхідність законодавчих змін пов’язана з потребою забезпечити гарантоване Конституцією України право осіб з інвалідністю на працю та рівні можливості у сфері зайнятості. Важливо не лише задекларувати рівність, а й усунути фактичні бар’єри, які ускладнюють доступ до роботи, професійного розвитку та кар’єрного зростання. Сьогодні механізм застосування розумного пристосування потребує вдосконалення, оскільки на практиці він не завжди забезпечує баланс між інтересами працівника та роботодавця і не гарантує належного захисту від дискримінації.

Відсутність чітко визначених процедур, критеріїв оцінки непропорційного навантаження та стабільних фінансових інструментів підтримки призводить до того, що людина з інвалідністю часто змушена самостійно долати системні перешкоди без належної державної допомоги.

За оцінкою авторів, реалізація законопроєкту  стане важливим кроком до формування в Україні сучасної моделі інклюзивного ринку праці, в якій право особи з інвалідністю на працю гарантується чіткими правовими механізмами та фінансовими інструментами підтримки.

Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», законопроєкт також покладає на роботодавця обов’язок забезпечувати розумне пристосування на всіх етапах трудових відносин — від працевлаштування до навчання, перепідготовки та професійного зростання.

Водночас відмовити у впровадженні таких заходів можна лише у випадку, якщо вони створюють непропорційний або невиправданий тягар. Крім того, законопроєкт визначає критерії оцінки з урахуванням фінансових, матеріальних та організаційних можливостей роботодавця, наявності компенсацій чи дотацій, а також очікуваної користі для працівника.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.