Комітет ВР розгляне законопроєкт про реєстр рахунків та нові правила фінмоніторингу

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу проведе чергове засідання на якому розгляне проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) (№ 14327 від 23.12.2025, Кабінет Міністрів України).

Законопроект розроблено з метою приведення законодавства у сфері запобігання та протидії у відповідність до актів права Європейського Союзу (acquis ЄС), що є обов’язковою умовою для забезпечення подання офіційної заявки на приєднання України до SEPA.

SEPA (Єдина зона платежів у євро) — це понад 500 мільйонів потенційних клієнтів, це перекази, які йдуть не днями, а секундами, і комісії, які прагнуть до нуля. Для пересічного українця вхід у SEPA означатиме, що відправити гроші родичам у Німеччину чи Італію стане так само просто, дешево і швидко, як перекинути кошти з ПриватБанку на монобанку.

Для держави — це маркер довіри та вимога часу. Технічна та законодавча готовність до SEPA є одним із ключових пріоритетів на шляху до ЄС . Ухвалення цього законопроекту — це останній формальний крок перед подачею офіційної заявки до Європейської платіжної ради.

Найбільш резонансна норма законопроекту — створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Він акумулюватиме дані про те, в якому банку, коли і який рахунок (або сейф) відкрила фізична особа. Самі по собі ці дані не розкривають суми на рахунках чи вміст сейфів, але вони стають "маячками" для фіскальних та правоохоронних органів, які тепер точно знають, куди саме їм надсилати запити .

Законопроект пропонує суттєво розширити доступ контролюючих органів до інформації про рахунки.

Доступ до реєстру отримають не лише податкова (ДПС) та фінансова розвідка (Держфінмоніторинг), але й НАБУ, ДБР, СБУ, Нацполіція, органи прокуратури, виконавча служба та приватні виконавці. Зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність» фактично нівелюють банківську таємницю для цих органів, дозволяючи отримувати дані з реєстру в автоматизованому режимі.

Банки будуть зобов’язані надавати Мінфіну відомості  про рахунки, операції та залишки осіб, які претендують на державні виплати або вже отримують їх.

Окремий блок змін стосується детінізації складної власності. Запроваджується Реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів та інших подібних утворень. Україна впритул наближається до стандартів FATF, вимагаючи розкривати інформацію про довірчих власників, засновників та вигодоодержувачів навіть складних іноземних юридичних структур.

Тепер держава буде значно прискіпливіше стежити за тим, хто насправді володіє компаніями.

Внесення завідомо недостовірних відомостей про кінцевих бенефіціарів (КБВ) загрожує компанії штрафом у розмірі 510 000 грн (30 000 неоподатковуваних мінімумів). За несвоєчасне подання інформації — 170 000 грн.

Копія паспорта КБВ має бути засвідчена не раніше ніж за три місяці до подання реєстратору. Це унеможливлює використання застарілих даних у складних структурах власності.

НБУ отримує право діяти «негайно та публічно». У разі порушення банком або фінустановою законодавства у сфері фінмоніторингу, регулятор зобов’язаний опублікувати інформацію про заходи впливу (штрафи, обмеження операцій або відкликання ліцензії) протягом 5 робочих днів.

Окремої уваги заслуговують зміни до Кодексу законів про працю та Кодексів адміністративного і цивільного судочинства. Вони вводять поняття «викривач у сфері запобігання та протидії легалізації доходів». Це не просто "інформатор", а особа, наділена потужним імунітетом.

Законопроект фактично прирівнює викривачів у сфері фінмоніторингу до викривачів корупції.

• Трудовий імунітет: Працівника, який повідомив про підозрілі операції або порушення правил AML, заборонено звільняти, притягувати до дисциплінарної відповідальності чи піддавати будь-яким «негативним заходам впливу».
• Презумпція винуватості роботодавця: У судах вводиться особливий порядок доказування. Якщо викривач заявляє про тиск, саме роботодавець повинен довести в суді, що його рішення (наприклад, звільнення чи позбавлення премії) не було помстою за звернення.
• Безоплатна правова допомога: Викривачі отримують право на всі види безоплатної правничої допомоги для захисту своїх прав.

Важливо: Статус викривача тепер можуть отримати навіть кандидати на посаду (якщо дізналися про порушення під час співбесіди) або колишні співробітники.

Дослідивши законопроект фахівці ГНЕУ вказали на численні системні суперечності:

Законопроект пропонує зберігати дані в реєстрах лише 5 років з можливістю продовження. Це прямо суперечить закону «Про публічні електронні реєстри», який гарантує безстрокове збереження даних.

Право податкової вимагати «додаткову інформацію» для встановлення власника трасту не конкретизовано. Це створює корупційні ризики, оскільки чиновник на власний розсуд визначатиме, що саме йому «необхідно» знати.

Найбільше зауважень викликала ідея створення окремого інституту «викривачів у сфері фінмоніторингу».

Законопроект створює парадокс: викривачі корупції мають право на грошову винагороду та статус у кримінальному процесі, а «фінансові» викривачі, згідно з проектом, — ні. Чому один тип викривачів захищений більше за інший?

У КАСУ пропонується покласти обов’язок доказування на роботодавця автоматично. Юристи вважають це небезпечним: спочатку позивач має хоча б мінімально обґрунтувати, що тиск пов'язаний саме з його статусом викривача, інакше суди завалять безпідставними позовами.

Окремий «привіт» розробникам законопроекту передали за використання термінології, якої немає в КК України. Наприклад, заборона на управління фінустановами для осіб, що мають судимість, поширюється і на їхніх «спільників». Проте Кримінальний кодекс не знає такого терміна — є «співучасники», «виконавці» тощо. Вживання неіснуючих юридичних категорій робить норму неможливою для виконання.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.