Перші післявоєнні вибори: як влада планує організувати голосування для мільйонів українців за межами країни
Відбулося чергове засідання Робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або післявоєнних виборів в Україні.
Учасникам засідання під головуванням першого заступника Голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка були представлені напрацювання підгрупи з питань участі у виборах громадян України, які перебувають за кордоном.
Як зазначили члени комісії, один із головних викликів – провести вибори за кордоном. І сьогодні ЦВК підготувала законопроєкт, у якому 90% присвячено майбутнім виборам за кордоном після закінчення воєнного стану. Наразі є пункти, з якими згодні всі учасники робочої групи та підгруп, але є й спірні моменти, зазначила народна депутатка Олена Костіна-Кондратюк.
«Ми дійшли абсолютної аксіоми, що вибори за кордоном потрібно проводити. Держава має створити всі умови для реалізації виборчих прав громадян за кордоном. Ми розуміємо, що це найбільший виклик, у нас громадян від 5 до 8 мільйонів. Як будуть далі розвиватися події, ми не розуміємо: зменшиться їх кількість чи збільшиться. Але ми маємо підготуватися до перших післявоєнних виборів», – зазначила народна депутатка.
Виборчий процес має розпочатися не раніше ніж через 6 місяців після завершення воєнного стану. Спосіб голосування на виборах залишається незмінним – той, що є зараз.
Для організації виборчого процесу, щоб МЗС якомога швидше розпочало роботу з іноземними державами, потрібне якнайшвидше ухвалення цього закону, аби працювати за зрозумілими правилами та умовами, щоб розпочати роботу з державами-партнерами та країнами, з якими потрібні додаткові договори.
Потрібно до початку виборчого процесу розуміти, скільки коштів виділять на фінансування додаткових виборчих дільниць, кадрів, необхідних засобів, логістики тощо. І вирішити ще одну проблему.
«Наразі на консульському обліку перебуває лише 383 908 виборців по всьому світу, при тому, що до 8 мільйонів українців сьогодні за кордоном. Потрібен процес актуалізації українців. У Польщі, за даними ЦВК, 906 тисяч виборців, і якщо всі ці громадяни візьмуть участь у виборах, потрібно буде додатково 180 дільниць, а це додаткові витрати. Навіть якщо у виборах візьмуть участь 500 тисяч – це додатково 103 дільниці», – розповідає Олена Костіна-Кондратюк.
Що погодили члени комісії
Державний секретар Міністерства закордонних справ Олександр Карасевич презентував спільні з ЦВК напрацювання майбутнього законопроєкту.
Створення нових виборчих дільниць
Сьогодні у світі існує всього 104 виборчі дільниці, яких уже недостатньо. В окремій статті законопроєкту прописано їх створення та визначено відповідні рамки. У проєкті закону передбачено можливість за рішенням дипломатичних установ залучати додаткові приміщення, які мають бути відповідним чином обладнані.
Якщо стане більше виборчих дільниць, потрібно більше виборчих
«Навіть на існуючих виборчих дільницях у нас уже немає необхідної кількості урн. Є пропозиція, що на нових дільницях використовуватимуться урни, які нададуть місцеві державні органи, що зберігатимуться та опечатуватимуться за умовами українського законодавства», – зазначив Олександр Карасевич.
Виборчі комісії – нова складність
Плануються процедурні зміни. МЗС вноситиме кандидатури до складу кожної виборчої комісії закордонної або додаткової виборчої дільниці в такій кількості, щоб одразу забезпечити створення комісії, склад якої визначений виборчим законодавством. Але склад комісії залежатиме від кількості виборців – на якійсь із дільниць буде достатньо 2-3 членів, на якихось знадобиться до 40, не більше.
«ЦВК запропонувала МЗС включати посадових дипломатичних осіб до складу комісій із чіткою умовою, що таких осіб не може бути більше половини від числа членів комісії», – зазначив Олександр Карасевич.
Визначення кількості виборчих бюлетенів
Бюлетені для голосування за кордоном виготовлятимуться в такій кількості, яку визначить ЦВК за пропозицією МЗС. Враховуватиметься низка об'єктивних факторів: кількість виборців, віднесених до виборчої дільниці, кількість виборців, які отримали бюлетені на останніх виборах, спроможність виборчої дільниці тощо. Надія на активну реєстрацію виборців, які проживають за кордоном напередодні виборів, щоб зорієнтуватися щодо кількості виборців, які хочуть проголосувати. Це допоможе також вирішити питання про додаткові виборчі дільниці, їх розміщення, а також пошук кандидатур для дільничних комісій.
Вибори як об'єкт зовнішнього втручання
Окремий акцент робиться на безпеці виборів за кордоном, безпеці виборчих дільниць, фізичній безпеці виборців, безпеці логістики. Тут має бути налагоджена координація компетентних органів України та іноземних держав, а також кіберзахист. Цьому потрібно приділити увагу. Поки що внесено до статті пропозицію, що проблематика протидії зовнішньому втручанню стала основним завданням.
Які питання викликали суперечки
Пропозиції, до яких не дійшли спільної думки на засіданнях робочих груп:
Реалізація виборчих прав громадянами України, які проживають на території рф та республіки білорусь. ЦВК вважає, що на території цих країн вибори не можуть бути організовані та проведені, і пропонує громадянам України взяти участь у виборах в інших іноземних державах. А МЗС вважає, що такі громадяни повинні голосувати виключно в Україні, щоб уникнути зриву виборів або провокацій.
Виникли суперечки щодо складання списків виборців. Одні пропонують, щоб громадяни заздалегідь ознайомилися зі списками, аби мати час виправити неточності або оскаржити відсутність у списках. Інші, зокрема ЦВК, вважають, що розміщення електронних списків виборців може призвести до витоку інформації, і що це можна зробити в кабінеті виборця.
Строки голосування за кордоном хочуть збільшити. Є пропозиція до 3-х днів, МЗС вважає, що достатньо 2-х днів, з 7 до 22 години. До речі, в Україні теж вважають, що потрібно збільшити час голосування.
Бюлетені пропонують друкувати на місцях, оскільки невідома кількість виборців. Є думка дозволити виготовляти бюлетені безпосередньо на виборчих дільницях членам комісії з подальшим захистом цих бюлетенів. Наприклад, з використанням спеціальних марок із підвищеним ступенем захисту.
Створити окремий орган адміністрування за кордоном на базі ЦВК, щоб керувати складним процесом виборів за кордоном.
Також поки не вирішено питання, як бути з агітацією на території іноземних держав.
Залишилися питання й щодо ст. 11 «Право бути обраним» Виборчого кодексу України. Це стосується тих, хто проживає не в Україні, а за кордоном: чи нададуть їм право обиратися, поки незрозуміло. Як і висувати свої кандидатури на пост президента, народних депутатів. Поки незрозуміло, чи зможуть, наприклад, представники діаспори висуватися в народні депутати, з огляду на те, що законопроєкт про множинне громадянство ухвалений, але Кабмін не підготував жодних підзаконних актів.
Як підбили підсумки нардепи, ще є над чим працювати, бо не всі моменти враховані і не з усім дійшли згоди.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
