Дев’ять проблем судоустрою, які має розв’язати нова Антикорупційна стратегія
Україна стає ще на один крок ближче до подолання корупції та зміцнення верховенства права. НАЗК остаточно завершило розробку проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки.
Передісторія розробки
Це масштабний документ, який став результатом дворічної роботи сотень фахівців. Робота тривала з середини 2024 року і включала розробку методології, проведення 26 комплексних досліджень за участі 138 експертів, а також 26 громадських обговорень із залученням понад 790 учасників.
Цьому передував глибокий аналіз політико-правового контексту та перевірки функцій держави. Під час громадських обговорень було отримано понад 670 зауважень та пропозицій, більшість з яких, а саме 62%, були враховані у фінальному тексті. Такий підхід гарантує, що закладені в Стратегію заходи базуються на об’єктивних даних та реальних потребах суспільства.
Після правової експертизи 2 квітня 2026 року доопрацьований проєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки подано на розгляд Кабінету Міністрів України.
Для початку зазначимо, що прийняття Стратегії є виконанням важливого міжнародно-правового зобов’язання України в межах інтеграції до Європейського Союзу та ініціативи «Ukraine Facility». Попри суттєвий прогрес, досягнутий у попередні роки, корупція залишається однією з ключових перешкод для економічного зростання та післявоєнної відбудови держави.
Мета та ключові завдання
Головною метою Стратегії є не лише зниження рівня корупції, а й утвердження принципів верховенства права та належного врядування. Реалізація документа базується на двох важливих завданнях:
- Розвиток загальної системи запобігання корупції: від антикорупційної освіти до захисту викривачів та прозорості політичних фінансів.
- Галузеві реформи: фокус на мінімізації ризиків у 16 пріоритетних сферах, що відповідає стандартам ЄС та кращим світовим практикам.
Документ поділено на три розділи:
Розділ I: Удосконалення загальних інститутів (конфлікт інтересів, декларування, лобіювання).
Розділ II: Реформи у пріоритетних секторах (судоустрій, оборона, енергетика, будівництво, відновлення, митниця, медицина та освіта).
Розділ III: Механізми моніторингу та оцінки ефективності виконання плану.
Усього розробники ідентифікували 146 ключових проблем, вирішення яких вимірюватиметься через 444 конкретні стратегічні результати.
Наразі проєкт Стратегії перебуває на розгляді профільного Урядового комітету. У НАЗК висловлюють сподівання на оперативне схвалення документа Урядом із збереженням усіх ключових ініціатив, що є критично важливими для євроінтеграційного курсу України.
9 проблем судоустрою, які має розв’язати нова Антикорупційна стратегія
У новому проєкті стратегії реформа судоустрою та статусу суддів визначена як один із ключових пріоритетів. Документ пропонує системні зміни, що мають остаточно розв'язати проблему доброчесності у суддівському корпусі та запровадити новітні технології в правосуддя.
Розділ II проєкту містить окремий розлогий підрозділ, присвячений саме судоустрою та статусу суддів. Експерти виділили дев’ять проблем, які потребують вирішення до 2030 року.
Реформа органів суддівського врядування
Проблема 1- дискреція суб'єктів формування ВРП та Вищої кваліфікаційної комісії суддів
Однією з головних перешкод визначено широку дискрецію суб'єктів формування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Стратегія пропонує змінити правила їхнього формування та роботи.
Має бути забезпечено усунення пауз у роботі. Вакансії в ВРП і ВККС мають заміщуватися автоматично у чітко визначені терміни, щоб унеможливити блокування процесів очищення судової влади.
На посади членів органів суддівського врядування призначаються особи, які відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, за результатами вдосконаленого процесу відбору.
Проблема 2 - відсутність спеціальних механізмів підтримки доброчесності самих членів ВРП та ВККС створює корупційні ризики.
Члени ВРП та ВККС самі мають бути поза підозрою. Проєкт вимагає створення спеціальних механізмів постійного моніторингу їхньої доброчесності та забезпечення невідворотної відповідальності за порушення.
Проблема 3 - прозорість функціонування Ради суддів України
Має відбутися повний перегляд повноважень РСУ з виключенням непритаманних їй функцій. А обрання членів Ради здійснюватиметься за результатами прозорого конкурсу, проведеного незалежною комісією, а фінальне голосування стане таємним та електронним для всіх суддів України.
Статус суддів: відбір та кар’єра
Проблема 4 - добір суддів
Стратегія пропонує ввести єдиний стандарт та усунути будь які привілеї чи автоматичне проходження оцінювання. Кожен суддя, незалежно від інстанції, проходитиме перевірку за уніфікованими критеріями. Також пропонується врегулювати збір даних для суддівського досьє та залучити нові механізми громадської довіри.
Проблема 5- уникнення відповідальності через відставку
В стратегії мова йде про те, що судді часто використовують право на відставку як спосіб уникнення дисциплінарного стягнення, а стандарти кваліфікаційного оцінювання для всіх різні.
Пропонується уніфікувати стандарти оцінювання для всіх без винятку та змінити процедури розгляду заяв на відставку — вона стане неможливою, якщо триває дисциплінарне провадження.
Проблема 6 - адміністративні посади
Стратегія пропонує запровадити механізми, які унеможливлять обіймання адміністративної посади, такої як голова суду чи заступник, однією особою протягом тривалого часу.
Проблема 7 – відрядження
Процедури відрядження та переведення суддів, особливо при реорганізації судів мають бути оптимізовані шляхом скорочення кількості органів, які беруть у ній участь, розмежування завдань Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та деталізації критеріїв, якими вони мають керуватися під час вирішення питань про відрядження з метою забезпечення оперативності, передбачуваності та прозорості її проведення. Суддям має бути надана процесуальна можливість продовжувати розгляд справ, розпочатих до переведення.
Підзвітність та цифровізація
Проблема 8 - недоліки у механізмах забезпечення підзвітності суддів
Пропонується унормувати процедуру встановлення законності джерел походження майна, та зробити перевірки декларацій доброчесності та родинних зв’язків більш оперативними, зокрема для суддів Верховного Суду.
Проблема 9 - непрозорість Національної школи суддів
Відповідно до стратегії проблема полягає в тому, що керівництво школи суддів призначається непрозоро, а навчання не враховує реальних потреб системи.
Пропонується запровадження відкритого конкурсу на посади керівників НШСУ, обмеження їхніх термінів при владі та щорічний аудит діяльності школи з боку ВККС.
Згідно з текстом законопроєкту, сама Стратегія затверджується окремим Законом України «Про засади державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки». Однак безпосередні конкретні кроки для вирішення названих проблем прописується в іншому документі — Державній антикорупційній програмі (ДАП), яку Кабінет Міністрів має затвердити протягом шести місяців після набуття чинності законом. Саме ДАП деталізує кожен очікуваний стратегічний результат у конкретні заходи та визначає відповідальних виконавців та терміни.
Тобто, Антикорупційна стратегія — це поки що дорожня карта для майбутніх реформ. Наступним етапом стане розробка Державної антикорупційної програми, яка деталізує кожен із 444 очікуваних стратегічних результатів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
