Що вирішують суди у спорах про мобілізацію ТЦК заброньованих працівників критичних підприємств — огляд судової практики
В Україні працівники критично важливих підприємств можуть отримати відстрочку від мобілізації шляхом бронювання. Це передбачено статтею 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та деталізовано постановою Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року, яка визначає критерії критично важливих підприємств і порядок бронювання військовозобов’язаних.
Водночас на практиці факт працевлаштування на такому підприємстві не гарантує автоматичного бронювання. Військовозобов’язані можуть отримувати повістки, зокрема до моменту внесення відомостей про відстрочку до офіційних реєстрів або ухвалення відповідного рішення про бронювання.
У таких випадках громадяни звертаються до суду за захистом своїх прав, якщо вважають, що їх мобілізували попри наявність підстав для відстрочки або з порушенням процедури її оформлення.
«Судово-юридична газета» проаналізувала судові рішення, в яких сформувався різний підхід до вирішення таких спорів.
Так у справі № 460/12116/24 Рівненський окружний адміністративний суд визнав протиправним призов на військову службу працівника підприємства, яке має статус критично важливого для економіки, через наявність чинної відстрочки від мобілізації. За даними справи, позивач звернувся до суду після того, як його було призвано під час загальної мобілізації та зараховано до списків особового складу військової частини попри чинне бронювання.
Як встановив суд, чоловік працював у ТОВ «Шляховик-Т», яке відповідно до розпорядження Львівської обласної військової адміністрації визначене як критично важливе підприємство. З 12 серпня 2024 року він обіймав посаду машиніста дорожньо-транспортних машин. Позивач був офіційно заброньований засобами Порталу «Дія», а інформація про відстрочку відображалася у військово-обліковому документі в застосунку «Резерв+». Строк дії бронювання встановлювався до 11 березня 2025 року.
Попри це, 17 вересня 2024 року територіальний центр комплектування ухвалив рішення про його призов на військову службу та подальше зарахування до військової частини.
Суд наголосив, що на момент мобілізації відстрочка від призову була чинною, а доказів її анулювання або припинення відповідачі не надали. За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не підлягав призову на військову службу під час дії бронювання, а дії територіального центру комплектування є протиправними.
Окрім скасування наказу про призов, суд також визнав незаконним зарахування позивача до списків особового складу військової частини та зобов’язав виключити його зі списків.
Суд підкреслив, що чинна відстрочка від мобілізації є прямою юридичною підставою, яка виключає можливість призову до завершення строку її дії, а її ігнорування є порушенням процедури мобілізації.
До аналогічного висновку дійшов і Львівський окружний адміністративний суд у справі № 380/183445/24. Суд зазначив, що позивач мав чинну відстрочку від призову, надану у зв’язку з бронюванням.
Суд встановив, що попри наявність чинного рішення про бронювання до 25 січня 2025 року, територіальний центр комплектування видав наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації, після чого його було зараховано до списків особового складу військової частини.
Оцінюючи обставини справи, суд зазначив, що особа не підлягала призову під час дії відстрочки, а тому наказ ТЦК про мобілізацію є протиправним і підлягає скасуванню.
Суд також визнав незаконним наказ військової частини про зарахування позивача до списків особового складу та призначення на посаду.
Крім того, суд зобов’язав військову частину виключити позивача зі списків особового складу.
Проте у справі №260/6667/24, яку розглядав Закарпатський окружний адміністративний суд, чоловіка було мобілізовано попри наявність бронювання. Суд дійшов висновку, що право на відстрочку від мобілізації підтверджується лише за умови належного та офіційного оформлення відповідних документів у встановленому порядку на момент призову.
Згідно з матеріалів справи позивач з 27 вересня 2024 року був офіційно заброньований строком на шість місяців, що давало йому право на відстрочку від призову. Дані про це були внесені до Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних та відображались у застосунку «Резерв+».
Втім, 7 жовтня його затримали у територіальному центрі комплектування, не врахували наявність бронювання та мобілізували, після чого направили до навчального центру військової частини. Позивач просив визнати протиправною мобілізацію попри бронювання, скасувати наказ про призов, а також рішення про зарахування до військової частини та призначення на посаду.
Суд встановив, що 8 жовтня 2024 року чоловік пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби, після чого того ж дня йому вручили мобілізаційне розпорядження та наказом ТЦК призвали на військову службу. Вже 10 жовтня його зарахували до особового складу військової частини та призначили на посаду водія інженерно-саперного підрозділу.
Оцінюючи доводи позивача про наявність бронювання, суд дійшов висновку, що на момент мобілізації право на відстрочку не було належним чином підтверджене. Зокрема, відомості про бронювання у застосунку «Резерв+» з’явилися лише 10 жовтня, тобто після призову, а витяг про бронювання, який є офіційним підтвердженням відстрочки, позивач суду не надав. Подані довідки підприємства та документи про подання заявки через «Дію» суд визнав недостатніми доказами існування бронювання саме на момент призову.
Натомість матеріали справи, зокрема дані інформаційної системи «Оберіг» і повідомлення про бронювання, підтвердили, що бронювання було оформлене вже після мобілізації.
Суд наголосив, що право на відстрочку має бути реалізоване до моменту призову, а не після набуття статусу військовослужбовця.
Також суд зазначив, що військова частина діяла в межах повноважень, оскільки зарахування до особового складу здійснюється на підставі наказу про призов, і підстав не видавати такий наказ не було.
З огляду на це суд дійшов висновку про правомірність дій ТЦК і військової частини та відмовив у задоволенні позову.
Зокрема, у справі №643/12121/25 суд встановив, що громадяни, які мають чинну відстрочку від призову або перебувають у процесі її оформлення (зокрема щодо бронювання), не підлягають направленню на військово-лікарську комісію. Як писала «Судово-юридична газета», за даними справи військовозобов’язаний звернувся до суду з вимогою скасувати постанову ТЦК про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Підставою для накладення штрафу стала зафіксована відмова від проходження військово-лікарської комісії у квітні 2025 року в період дії воєнного стану. Але ТЦК зазначав, що позивач порушив вимоги законодавства про мобілізацію, оскільки не з’явився на медичний огляд за повісткою. Суд першої інстанції погодився з цією позицією та відмовив у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі позивач вказував, що на момент виклику мав чинну відстрочку від мобілізації у вигляді бронювання, підтверджену даними електронного військово-облікового документа в застосунку «Резерв+», а тому не підлягав направленню на ВЛК. Також він посилався на процесуальні порушення під час розгляду справи, зокрема неналежне повідомлення про зміну дати розгляду адміністративної справи.
Суд звернув увагу на п. 63 Порядку проведення призову під час мобілізації, затвердженого постановою КМУ №560, який передбачає, що військовозобов’язані з чинною відстрочкою не направляються на медичний огляд, крім випадків добровільного проходження або укладення контракту.
Виходячи з цього, апеляційний суд дійшов висновку, що особи з чинною відстрочкою, а також ті, хто перебуває у процесі її оформлення (зокрема бронювання), не підлягають направленню на ВЛК.
Суд також зазначив, що ТЦК не перевірив і не врахував наявність відстрочки, хоча це мало значення для законності його дій.
Другий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу, скасував рішення суду першої інстанції та постанову ТЦК про штраф у 25 500 грн, закрив справу про адміністративне правопорушення і стягнув із ТЦК 1514 грн судового збору.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
