Підкупити іноземного чиновника більше не вийде: Комітет готує жорсткі зміни до Кримінального кодексу

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності планує розглянути проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про запобігання корупції" у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях (реєстр. № 15056 від 06.03.2026).

Законопроєкт № 15056 є логічним продовженням Закону про ратифікацію  Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.

Законом України від 10 березня 2026 року № 4811-IX Україна приєдналася до названої Конвенції, він  набере чинності одночасно із ухваленням Радою законопроєкту № 15056 . Терміновість його розгляду Комітетом пояснюється, в тому числі, і цим фактором.

Відповідно до статті 1 Конвенції держави повинні криміналізувати підкуп іноземних посадових осіб.

Міжнародні інвестори очікують, що українські компанії не лише не братимуть хабарів удома, а й не зможуть використовувати корупційні схеми за кордоном для отримання державних контрактів.

При цьому згідно Конвенції «іноземна посадова особа» означає будь-яку особу, яка обіймає призначувану або виборну посаду в органі законодавчої, адміністративної або судової влади іноземної держави; а також будь-яку особу, яка виконує державні функції для іноземної держави, в тому числі для державного органу або державного підприємства; та будь-яку посадову особу або представника публічної міжнародної організації.

За предметом правового регулювання проєкт Закону стосується питання боротьби з корупцією, яке входить до Кластеру 1 «Основи процесу вступу до ЄС» в рамках переговорного процесу між Україною та ЄС, та яке охоплюється зобов’язаннями України відповідно до:

 1) розділу III «Юстиція, свобода та безпека» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським   Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

2) Дорожньої карти з питань верховенства права, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475. 

Проєктом Закону, зокрема, передбачається внесення змін до:

-Кримінального кодексу України з метою приведення визначення «посадова особа іноземної держави» у відповідність до визначення «іноземна посадова особа», яке міститься у Конвенції, уніфікації положень щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до правонаступників юридичних осіб;

-Кримінального процесуального кодексу України, спрямованих на уточнення порядку оскарження заходів забезпечення кримінального провадження, які можуть застосовуватись до юридичних осіб;

-Закону України «Про запобігання корупції» з метою уточнення правової регламентації обов’язків для вжиття заходів із запобігання корупції для юридичних осіб.

Україна, таким чином, приводить визначення «іноземна посадова особа» у повну відповідність до міжнародного стандарту.

Запропоновані проєктом Закону зміни до статей 18 та 364 (примітка) Кримінального кодексу України розширюють коло службових осіб, якими визнаються посадові особи іноземних держав, зокрема скасовується обмеження, за яким службовими особами вважалися лише члени тих міжнародних парламентських асамблей, де Україна є учасницею. Тепер підкуп будь-якого міжнародного парламентаря є кримінальним злочином.

Під це поняття підпадатимуть не лише представники країн-партнерів, а й будь-які особи, що обіймають виборні чи призначувані посади в іноземних державах, або виконують державні функції (зокрема на держпідприємствах).

Також розширюється механізм кримінальної відповідальності для юридичних осіб-правонаступників, що унеможливлює схему «реорганізації» компанії з метою уникнення покарання за корупцію.

Зміни до КПК (пункт 9 частини першої статті 309) припускають, що апеляційному оскарженню підлягатимуть ухвали слідчого судді про застосування обмежень щодо діяльності юридичної особи.

Зміни до Закону України «Про запобігання корупції» примусять керівників компаній запроваджувати антикорупційні програми як реальний інструмент контролю за діяльністю своїх співробітників на міжнародних ринках.

Сьогодні частина третя статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язує посадових і службових осіб юридичних осіб, а також інших працівників, які перебувають у трудових відносинах із компанією:

• не вчиняти та не брати участі у корупційних правопорушеннях;
• утримуватися від поведінки, яка може виглядати як готовність до корупції;
• невідкладно інформувати відповідальну особу або керівництво про випадки підбурення до корупційних правопорушень;
• повідомляти про корупційні дії інших працівників або осіб, пов’язаних з компанією.

Цю статтю пропонують доповнити частиною четвертою, яка передбачає, що уповноважені особи юридичної особи, а саме фізичні особи, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи, договору, інструкцій або інших усних чи письмових дозволів мають право діяти від імені юридичної особи або представляти її інтереси, зобов’язані вживати заходів із запобігання корупції, передбачених у частині третій цієї статті.

ГНЕУ не висловило зауважень до законопроєкту.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.