В Україні запускають ринок парникових викидів: як новий закон змінить правила для промисловості
Україна переходить до активної фази впровадження ринку квот на викиди парникових газів. Новий законопроєкт обіцяє поетапний перехід, залучення інвестицій через Фонд модернізації та уникнення подвійного оподаткування для бізнесу. Міністерство економіки 15 травня оприлюднило проєкт Закону «Про національну систему торгівлі квотами (НСТВ)». Цей документ не просто регулює екологічні норми, а створює повноцінний ринковий механізм, що має захистити українських експортерів від європейського вуглецевого коригування (СВАМ).
Необхідність запровадження НСТВ зумовлена міжнародними зобов’язаннями України в межах Паризької кліматичної угоди та досягнення цілей Національно визначеного внеску.
Крім того, реформа пов’язана з євроінтеграційними зобов’язаннями, зокрема імплементацією положень Директиви 2003/87/ЄС та виконанням вимог розділу 27 «Навколишнє середовище та зміна клімату» переговорного процесу з ЄС.
Запровадження в Україні НСТВ змінить регулювання у сфері декарбонізації. Документ пропонує бізнесу гнучкий ринковий інструмент, де підприємства отримують чи купують лімітовані дозволи на викиди, а невикористані залишки квот стають повноцінним активом для вторинного обігу.
Запропоновані зміни
Проєкт не пропонує фіскальних інструментів, а навпаки передбачає ринкову модель регулювання викидів.
Серед ключових цілей розробників — підвищення економічної ефективності системи шляхом стимулювання підприємств до скорочення викидів і можливості реалізовувати надлишкові квоти на вторинному ринку.
Окремо передбачено поетапне впровадження системи з урахуванням економічних умов воєнного та повоєнного періодів.
Також одним із інструментів є інвестиційний стимул: кошти, отримані від аукціонів квот, планується спрямовувати до Фонду модернізації України для підтримки технологічного оновлення промисловості.
Крім того, законопроєкт має на меті усунути дублювання фінансового навантаження для підприємств, які не повинні сплачувати одночасно податок на викиди СО-2 та платежі в межах НСТВ за одні й ті самі обсяги викидів.
На первинному ринку передбачається аукціонний розподіл квот. На вторинному — вільний обіг квот між учасниками ринку.
Окремо встановлюється механізм заміщення зобов’язань. Оператори зможуть покривати до 90% своїх обов’язків із погашення квот за рахунок відповідних інструментів системи.
У разі ухвалення законопроєкту очікуються суттєві зміни у регулюванні вуглецевих викидів.
Для експортерів це означатиме формування правових підстав для врахування українських вуглецевих платежів у контексті механізму CBAM ЄС, що потенційно може зменшити додаткові витрати при експорті.
Для промисловості квоти закріплюються як новий вид активу, який може бути предметом обігу на ринку.
Також посилюються вимоги до моніторингу, звітності та верифікації викидів, що стане основою для визначення обсягу зобов’язань операторів.
Запровадження національної системи торгівлі квотами означає перехід від адміністративного регулювання до ринкового механізму стимулювання скорочення викидів. Принцип, коли забруднювач платить при цьому поєднується з можливістю економічної адаптації та інвестиційного розвитку підприємств. Держава пропонує не просто податок, а механізм реінвестування через Фонд модернізації.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
