Перевірки оборонних закупівель тепер залежать від ризиків: як буде працювати нова система

Раніше система державного гарантування якості працювала в межах Міноборони, однак питання незалежності контролерів було врегульовано не повністю. Тепер уряд окремою постановою визначив статус Головного управління державного гарантування якості як уповноваженого органу та встановив пряму заборону втручання в його операційну діяльність.

Документ визначає мету, завдання, функції та повноваження органу, який здійснюватиме контроль за якістю товарів, робіт і послуг оборонного призначення.

Ключовим стало закріплення операційної незалежності органу, а також розширення його повноважень щодо оцінки ризиків та прийняття рішень про необхідність проведення перевірок у сфері оборонних закупівель.

Що це за орган

Згідно з постановою Кабміну № 788 від 17 червня 2026 року, Уповноважений орган з державного гарантування якості створюється в системі Міністерства оборони України та відповідає за організацію та проведення процедур контролю якості продукції оборонного призначення. Його діяльність охоплює: оцінювання відповідності процесів забезпечення якості у виконавців оборонних контрактів; контроль за товарами, роботами і послугами оборонного призначення; участь у міжнародних механізмах взаємного гарантування якості; гармонізацію української системи з підходами держав-членів НАТО.

Фактично йдеться про інституцію, яка має забезпечити, щоб продукція для Збройних сил України відповідала встановленим стандартам якості ще до її постачання.

Що таке оборонні закупівлі

Оборонні закупівлі — це придбання державним замовником товарів, робіт і послуг для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Йдеться про все, що потрібне армії для виконання бойових завдань: зброю, боєприпаси, безпілотні авіаційні комплекси (БпАК), наземні роботизовані комплекси (НРК), транспорт, паливо, продовольство, речове майно.

Правову основу системи становить Закон України «Про оборонні закупівлі» № 808-IX від 17 липня 2020 року. Закон також гармонізує українське законодавство з положеннями Директиви 2009/81/ЄС відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Хто і як організовує оборонні закупівлі

Згідно з даними Міноборони України, система оборонних закупівель побудована за чітким розподілом ролей між декількома учасниками.

Генеральний штаб Збройних Сил України формує і подає потребу: визначає, які саме засоби, у якій кількості і в які терміни необхідні Силам оборони. Саме заявка Генштабу є відправною точкою закупівельного процесу.

Міністерство оборони України виступає головним органом у сфері планування і здійснення оборонних закупівель — встановлює вимоги, визначає пріоритети, здійснює контроль і погодження. Міністерство відмовилося від функції безпосередніх закупівель, залишивши за собою лише встановлення правил і нагляд.

Агенція оборонних закупівель ДОТ (державне підприємство Міністерства оборони України, далі - АОЗ, агенція) — безпосередньо укладає контракти з постачальниками, фінансує поставки і контролює їх виконання.

Залежно від номенклатури Агенція застосовує наступні процедури закупівель:

• відкритий тендер (Prozorro);
• прямий контракт за специфікацією;
• закриті торги на конкурентній основі;
• DOT-Chain Defence.

В процесі закупівель також бере участь Командування Сил логістики (КСЛ), яке відповідає за моніторинг виконання укладених контрактів, своєчасне постачання товарів та послуг, а також облік, розподіл і управління запасами для забезпечення потреб ЗСУ.

Як працює система оборонного контролю якості зараз

Сьогодні контроль якості оборонної продукції здійснюється в межах системи державного гарантування якості, яка поступово реформується в Україні. Підприємства оборонно-промислового комплексу проходять перевірки, під час яких оцінюється: система менеджменту якості; відповідність продукції технічним вимогам контрактів; дотримання стандартів виробництва; здатність підприємства стабільно забезпечувати заявлену якість.

Водночас до ухвалення цього Положення статус і повноваження органу не були деталізовані настільки чітко, що створювало певну правову та організаційну невизначеність у процесах взаємодії між замовниками, виконавцями та контролюючими структурами.

Головна новація — операційна незалежність. Однією з ключових норм документа є закріплення того, що уповноважений орган є незалежним у своїй операційній діяльності. Це означає, що:

• результати перевірок не можуть змінюватися або коригуватися адміністративним впливом;
• посадові особи Міністерства оборони не можуть втручатися у процес проведення аудитів;
• рішення щодо оцінки якості мають ухвалюватися виключно на основі технічних і фактичних даних;
• оформлення результатів перевірок здійснюється без зовнішнього впливу.

Раніше система державного гарантування якості працювала в межах Міноборони, однак питання незалежності контролерів було врегульовано не повністю. Тепер уряд окремою постановою визначив статус Головного управління державного гарантування якості як уповноваженого органу та встановив пряму заборону в його операційну діяльність.

Окремо в постанові передбачено, що Міністр оборони як керівник уповноваженого органу має забезпечити умови для неупередженої роботи та виключити будь-яке втручання у діяльність органу військового управління.

Таким чином, уряд фактично встановив інституційну гарантію незалежності системи контролю якості оборонної продукції.

Розширені повноваження органу: ризик-орієнтований підхід

Ще однією важливою зміною є впровадження ризик-орієнтованого підходу. Уповноважений орган отримує право: аналізувати ризики під час оборонних закупівель; визначати, чи потрібні перевірки у конкретному контракті; відхиляти вимоги державних замовників щодо проведення робіт з державного гарантування якості, якщо ризики не підтверджені.

Це означає, що перевірки більше не будуть автоматичними або формальними - рішення про них ухвалюватиметься на основі аналізу доцільності та ризиків.

Фактично це наближає українську модель до стандартів НАТО, де ключовим є не суцільний контроль, а управління ризиками. За задумом уряду, такий підхід має наблизити українську систему до практик, які використовуються в державах-членах НАТО

Як система працювала раніше

До затвердження Положення контроль якості в оборонних закупівлях здійснювався на підставі загальних нормативних актів та внутрішніх процедур Міністерства оборони. У практичній площині це означало: менш чіткий розподіл повноважень між структурними підрозділами; різну практику застосування перевірок; можливість адміністративного впливу на процес оцінювання; відсутність єдиного формалізованого підходу до ризик-аналізу.

Новий документ має усунути ці прогалини та уніфікувати процедури контролю.

Що зміниться для оборонних підприємств

Для підприємств оборонно-промислового комплексу нове Положення означає посилення значення систем менеджменту якості. Відтепер ключовим буде не лише кінцевий продукт, а й те, як організовані процеси виробництва. Зокрема: підприємства повинні відповідати стандартам системи управління якістю; аудитори оцінюватимуть не лише продукцію, а й процеси її створення; більше значення матимуть стандарти НАТО у сфері якості; результати перевірок фіксуватимуться в єдиній інформаційній системі.

Крім того, уповноважений орган отримує право формувати електронну базу даних результатів оцінювання підприємств, що впливатиме на їх подальшу участь у державних контрактах.

Що зміниться для державних замовників

Для державних замовників у сфері оборони нові правила означають зміну логіки планування перевірок. Якщо раніше перевірки могли ініціюватися більш формально, то тепер: кожна перевірка має бути обґрунтована ризиками; орган може відмовити у проведенні перевірки, якщо підстави недостатні; посилюється роль аналітики під час підготовки контрактів. Це має зменшити адміністративне навантаження та підвищити ефективність використання ресурсів.

Що це означає для військових і громадян

Безпосередньо для військовослужбовців та цивільних громадян постанова не встановлює нових прав чи обов’язків. Однак її практичний вплив є опосередкованим.

Йдеться про: підвищення якості озброєння та військової техніки; зменшення ризику постачання неякісної продукції; посилення контролю за виробниками; підвищення прозорості оборонних закупівель. У довгостроковій перспективі це може вплинути на безпеку військових та ефективність використання державних коштів.

Антикорупційні запобіжники

Положення також містить низку обмежень для представників органу військового управління. Їм заборонено: отримувати будь-які вигоди або винагороди від виконавців оборонних контрактів; лобіювати інтереси підприємств; укладати пов’язані договори з учасниками оборонних закупівель; працевлаштовуватися до таких підприємств протягом року після завершення повноважень. Ці норми спрямовані на зменшення конфлікту інтересів у сфері оборонного контролю.

Затвердження Положення про уповноважений орган з державного гарантування якості є черговим етапом реформи оборонних закупівель в Україні. Ключовими змінами стали: закріплення операційної незалежності органу; запровадження ризик-орієнтованого підходу до перевірок; розширення повноважень щодо оцінки та відхилення вимог замовників; гармонізація системи з підходами НАТО.

Фактично уряд формує нову модель контролю якості оборонної продукції, яка має поєднати незалежність перевірок, цифровізацію процесів і стандарти міжнародної практики.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.