Довіра під час війни: як Україні наздогнати Норвегію та Іспанію у рейтингах правосуддя
У країнах ЄС, таких як Іспанія та Франція, рівень довіри до поліції та судів традиційно в рази перевищує рейтинг політичних партій. В Україні ж війна створила унікальний запит на максимальну довіру, проте між особистим досвідом громадян у судах та медійним сприйняттям системи існує величезна прірва.
Для демократичної держави, що перебуває у стані війни за виживання, довіра до інституцій є не просто соціологічним показником, а елементом національної безпеки. Без довіри громадян до поліції та судів неможлива ефективна мобілізація ресурсів, дотримання правопорядку та функціонування економіки.
Міжнародний досвід, зокрема країн ОЕСР, демонструє чітку закономірність: у стабільних демократіях правоохоронні органи та судова влада сприймаються як фундамент, що стоїть вище політичних коливань. Проте в Україні ситуація є набагато складнішою та динамічнішою. Протягом 2022–2026 років ми спостерігаємо трансформацію суспільних очікувань, де запит на справедливість стає критичним.
Поліції та судам довіряють більше, ніж політикам: що показує досвід країн Європи
У більшості європейських країн рівень довіри громадян до поліції та судової системи суттєво перевищує довіру до політичних інституцій. Такі тенденції демонструють соціологічні дослідження в Іспанії, Франції, Німеччині, Австрії та Норвегії.
В Іспанії близько 61% громадян довіряють поліції, тоді як судам — 45%. Водночас політичні партії мають найнижчий рівень суспільної підтримки. Попри це, значна частина іспанців висловлює сумніви щодо неупередженості судів у резонансних справах за участю високопосадовців: близько 77% вважають, що в таких процесах можуть існувати ризики політичного впливу.
У Франції рівень довіри до поліції становить близько 67%, а до судової системи — 50%. Для порівняння, уряду довіряють лише 34% громадян, а парламенту — 33%.
Ще вищі показники фіксуються в Німеччині та Австрії. У Німеччині довіра до поліції коливається в межах 77–80%, а до судів — від 60 до 70%. В Австрії обидві інституції користуються довірою понад 80% населення, що експерти пов'язують із низьким рівнем корупції, високими професійними стандартами та незалежністю правосуддя.
Норвегія є одним із європейських лідерів за рівнем довіри до інститутів правової держави. За різними оцінками, близько 81% громадян позитивно оцінюють роботу правоохоронної та судової систем.
Спільною рисою європейської моделі є сприйняття поліції та судів як незалежних інституцій, покликаних забезпечувати безпеку, дотримання закону та справедливий розгляд справ незалежно від того, яка політична сила перебуває при владі. Саме стабільність, професійність і незалежність цих органів є ключовими чинниками високого рівня суспільної довіри.
Медіа vs Реальний досвід
Станом на початок 2026 року в Україні склалася унікальна ситуація. Рівень довіри до судової системи серед загального населення залишається низьким — близько 17-20%. Проте детальний аналіз виявляє разючі розбіжності.
Феномен суспільної довіри до системи правосуддя в Україні характеризується глибоким розривом між тим, як систему сприймає населення через призму медіа, і тим, як її оцінюють безпосередні учасники судових процесів та професійні правники.
Значна частина українців оцінює роботу судової системи не на основі власного досвіду, а під впливом інформації з медіа та соціальних мереж. Саме це експерти називають одним із головних чинників, що впливає на рівень довіри до правосуддя.
За даними досліджень, близько 45% громадян визнають, що їхнє ставлення до судів формується переважно на основі повідомлень у засобах масової інформації та соціальних мереж, а не особистого досвіду участі в судових процесах.
Вплив «лідерів думок»
Досить часто спостерігається ситуація, коли правосуддя де-факто здійснюється не в залах засідань, а блогерами чи громадськими активістами у соціальних мережах, що створює викривлений образ судочинства.
У суспільному просторі дедалі частіше виникають ситуації, коли оцінки судових рішень формуються ще до завершення розгляду справ, а дискусії в соцмережах фактично підміняють юридичний аналіз.
Окремою проблемою є поширення популістичних підходів до висвітлення роботи судів. У таких випадках критика окремих судових рішень нерідко переходить у персональні нападки на суддів, що, на думку фахівців, негативно впливає на сприйняття судової системи загалом.
Дослідження також свідчать про низький рівень довіри до мотивів, якими керуються судді під час ухвалення рішень. Лише 17% опитаних вважають, що судді насамперед діють відповідно до вимог закону. Водночас 26% респондентів переконані, що основним мотивом є особиста вигода.
Проте формування об'єктивної оцінки роботи судової влади потребує доступу до перевіреної інформації, ознайомлення з повними текстами судових рішень та розмежування фактів і публічних оцінок, які поширюються в інформаційному просторі.
Досвід змінює ставлення: учасники судових процесів значно більше довіряють судам
Особистий досвід взаємодії із судовою системою суттєво впливає на рівень довіри до судів. Про це свідчать результати досліджень, які демонструють помітну різницю між оцінками громадян, що брали участь у судових процесах, і тих, хто формує свою думку лише з інформаційного простору.
За даними досліджень, лише близько 11% опитаних мають власний досвід участі у судових засіданнях. Саме ця категорія громадян демонструє значно вищий рівень довіри до судової системи.
Зокрема, 71% учасників судових процесів вважають ухвалені у їхніх справах рішення законними та справедливими. Такі показники суттєво відрізняються від загальних оцінок населення, серед якого рівень довіри до судової влади традиційно залишається нижчим.
Дослідження також свідчать, що серед громадян, які безпосередньо взаємодіяли із судами, баланс довіри до системи є позитивним і становить від 16% до 26%. Для порівняння, серед населення загалом цей показник залишається від'ємним.
Експерти зазначають, що одним із непрямих показників довіри до судового рішення є реакція сторін після завершення розгляду справи. Якщо учасники процесу не оскаржують вердикт, це може свідчити про його сприйняття як законного та справедливого, хоча саме по собі не є безумовним підтвердженням довіри до судової системи.
Особистий досвід взаємодії із судами часто формує більш зважене уявлення про їхню роботу, ніж інформація, отримана з медіа чи соціальних мереж.
Правники більше довіряють судам: що показують результати дослідження
Представники юридичних професій демонструють значно вищий рівень довіри до судової системи, ніж населення загалом. Таких висновків дійшли автори дослідження, які проаналізували оцінки прокурорів, адвокатів, виконавців та інших учасників правосуддя.
Згідно з результатами опитування, найвищий рівень довіри до судової системи зафіксовано серед прокурорів — 79%. Серед адвокатів судам довіряють 70% респондентів, а серед виконавців — 66%.
Дослідження також виявило суттєві відмінності у сприйнятті мотивів, якими керуються судді під час ухвалення рішень. Якщо серед населення загалом лише незначна частина респондентів вважає, що судді насамперед діють відповідно до закону, то серед представників юридичної спільноти такої думки дотримуються від 41% до 60% опитаних залежно від професійної групи.
Окремо оцінювався рівень незалежності судової влади. Більшість опитаних правників вважають, що в Україні забезпечені базові гарантії недоторканності суддів, а умови здійснення ними професійної діяльності є належними.
Експерти пояснюють таку різницю тим, що юристи щоденно працюють із судовою системою, мають безпосередній досвід участі у судових процесах і можуть оцінювати її роботу з урахуванням вимог законодавства та судової практики, а не лише на підставі публічного інформаційного поля.
Вплив війни на систему довіри
Повномасштабне вторгнення Росії суттєво вплинуло на ставлення українців до державних інституцій. На тлі війни найвищий рівень суспільної довіри зберігають Сили оборони України. За результатами соціологічних досліджень, Збройним силам України довіряють близько 90–94% громадян. Високими також залишаються показники довіри до Головного управління розвідки та Президента України.
Водночас дослідження звертають увагу на зміни у ставленні до судової влади. Порівняно з 2020 роком рівень недовіри до судів знизився приблизно на 9%. В умовах війни судова система дедалі більше сприймається як один із елементів функціонування держави та забезпечення правопорядку.
Разом із цим повномасштабна війна створила нові виклики для судової системи. Серед основних проблем збільшення навантаження на суди, тривалі строки розгляду справ та необхідність ефективного документування і судового розгляду воєнних злочинів. Суспільство дедалі більше очікує справедливого покарання винних у злочинах, пов'язаних із російською агресією.
Подальше зміцнення довіри до судової системи потребує комплексних змін
Серед першочергових кроків варто виділити розвиток професійного діалогу між суддями, правоохоронними органами, адвокатами та експертним середовищем. Відкрита комунікація та взаємодія професійної спільноти є важливою передумовою підвищення легітимності судової влади.
Ще одним напрямом може стати розвиток спеціалізації судів. За результатами опитувань, 58% українців підтримують відновлення військових судів. Прихильники цієї ідеї вважають, що спеціалізовані судові інституції дозволять більш ефективно розглядати справи, пов'язані з проходженням військової служби та воєнними злочинами.
Експерти також наголошують на необхідності модернізації. На їхню думку, судам варто активніше використовувати офіційні сторінки у соціальних мережах, подкасти, месенджери та інші цифрові канали для пояснення судових рішень і протидії дезінформації.
Важливим напрямом реформ залишається комунікація судової влади із суспільством та цифровізація. Подальший розвиток державних електронних сервісів, реєстрів та автоматизація окремих процедур, зокрема у сфері виконавчого провадження, можуть зменшити вплив людського фактора, підвищити прозорість роботи органів влади та знизити корупційні ризики.
Підсумовуючи, можна констатувати, що Україна перебуває на шляху до європейської моделі довіри, де правоохоронна та судова системи стають сервісними та аполітичними інституціями. Для воюючої країни «максимальна довіра» — це не відсутність критики, а наявність конструктивного партнерства між медіа, суспільством та владою.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
