У Верховній Раді пояснили, від чого насправді залежать пенсії та соцвиплати
Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова заявила, що реальним джерелом гарантування соціальних виплат є не прив’язка їх розміру до прожиткового мінімуму чи мінімальної заробітної плати, а наявність коштів у державному бюджеті. Водночас ці кошти з’являються лише тоді, коли громадяни сплачують податки, збори та інші обов’язкові платежі, з яких формується бюджет країни.
За її словами, в Україні багато років обговорюється ідея закріплення соціальних виплат через певні розрахункові показники — прожитковий мінімум або мінімальну зарплату. Однак насправді ж така прив’язка не створює жодної реальної гарантії.
Вона наголосила, що прожитковий мінімум є лише нормативним показником, а мінімальна заробітна плата — державною соціальною гарантією у сфері оплати праці. Водночас жоден із цих показників не наповнює бюджет, а використовуються лише як база для розрахунків.
За словами голови комітету, щороку Закон про Державний бюджет встановлює розмір прожиткового мінімуму. І всі роки цей показник відстає від фактичної вартості життя.
«Соціальні виплати начебто “захищені” законом, але сама база, до якої вони прив’язані, визначається політичним рішенням під час ухвалення бюджету», — зазначила вона.
Третьякова також звернула увагу, що якщо держава не має достатнього фінансового ресурсу або прагне стримати видатки, вона не збільшує реальний прожитковий мінімум до економічно обґрунтованого рівня. У результаті десятки соціальних виплат автоматично залишаються низькими.
Вона пояснила, що соціальні виплати фінансуються за рахунок податків, які сплачують громадяни та підприємства. Саме ці кошти спрямовуються на пенсії, допомогу малозабезпеченим сім’ям, підтримку людей з інвалідністю, виплати сім’ям із дітьми, медичні програми, освіту та інші державні видатки.
«Джерелом будь-якої соціальної виплати є не формула її обчислення, а податки, які сплачують мільйони українців», — підкреслила голова комітету.
Третьякова зазначила, що зміна формули розрахунку соціальних виплат сама по собі не створює додаткових коштів.
Відтак, на її думку, головним завданням держави має бути забезпечення економічного зростання, легальної зайнятості, справедливої податкової системи та ефективного використання бюджетних коштів.
Зауважимо, що на кінець червня у базі Держслужби зайнятості було 63,2 тис. вакансій – приблизно 2 на кожних 3-х зареєстрованих безробітних. Але роботодавці й далі відчувають дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих. Навички шукачів роботи не завжди відповідають вимогам вакансій.
У яких регіонах змінилася кількість безробітних
Порівняно з червнем 2025 року кількість зареєстрованих безробітних найбільше зросла в окремих західних регіонах:
- Івано-Франківській області — на 19,4%;
- Тернопільській області — на 16,2%;
- Чернівецькій області — на 12%;
- Львівській області — на 10%;
- Волинській області — на 7,2%.
Водночас у деяких регіонах кількість зареєстрованих безробітних скоротилася:
- у Рівненській області — на 9,1%;
- у Полтавській області — на 6,9%;
- у Київській області — на 4,6%.
На таку різницю можуть впливати переміщення людей між регіонами, структура місцевої економіки та попит роботодавців.
Як розповідала «Судово-юридична газета», за оцінками Мінекономіки, на підконтрольній Україні території проживає близько 25,9 млн людей. Серед них приблизно 13,1 млн є зайнятими, 7,2 млн — люди віком 65 років і старше, а 5,1 млн — діти.
Водночас прогноз Міністерства економіки на 2026–2036 роки, підготовлений спільно з компанією BMG, передбачає зростання потреби економіки в працівниках приблизно до 14,6 млн зайнятих осіб до 2036 року.
Найбільший дефіцит прогнозують у технічних, інженерних, виробничих і будівельних професіях, а також у медицині, торгівлі та сфері послуг.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
