Продавець не може відчужити майно, право на яке ґрунтується на недійсному свідоцтві про спадщину — ВС
Для власників нерухомості та учасників цивільного обороту важливим є питання, чи може договір купівлі-продажу залишатися чинним, якщо згодом встановлено, що продавець не мав права розпоряджатися майном. Не менш актуальним є визначення кола осіб, які можуть звернутися до суду з вимогою про визнання такого договору недійсним.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду 9 липня 2026 року у справі № 395/701/19 розглянув спір щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу частки житлового будинку, укладеного особою, право власності якої ґрунтувалося на свідоцтві про право на спадщину, що згодом було визнано недійсним.
Обставини справи
Позивачка звернулася до суду з вимогою визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/4 частини житлового будинку, укладений у 2016 році між відповідачками.
Вона стверджувала, що правочин є фіктивним, оскільки відчужуване майно фактично не існувало ще з 2006 року через аварійний стан та руйнування будівель, а продавець не могла ні успадкувати, ні передати покупцю майно, яке фактично було відсутнім.
Також позивачка зазначала, що свідоцтво про право на спадщину, на підставі якого продавець зареєструвала право власності на спірну частку будинку, було видано незаконно. Надалі це свідоцтво вже було визнано судом недійсним.
У попередній справі суд також встановив, що до складу спадщини було включено нерухоме майно, власником якого була мати позивачки, а після її смерті спадщину прийняла позивачка.
На думку позивачки, укладений між відповідачками договір перешкоджав їй повноцінно володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов. Покупець звернулася з касаційною скаргою, посилаючись на те, що договір був укладений добровільно, сторони його виконали, а вона є добросовісним набувачем.
Позиція Верховного Суду
ВС нагадав, що недійсність договору як приватноправова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати.
Суд зазначив, що оспорений правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.
Водночас правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду.
Таким чином, оспорення правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним.
ВС зазначив, що суди обґрунтовано визнали договір купівлі-продажу недійсним, оскільки продавець не мала права відчужувати 1/4 частку будинку.
Суд врахував, що свідоцтво про право на спадщину, на підставі якого вона набула право власності, було визнано недійсним через включення до складу спадщини майна, яке не належало спадкодавцю.
Крім того, Суд окремо наголосив, що визнання недійсним договору купівлі-продажу не є втручанням у право заявниці на користування житловою нерухомістю.
Також Верховний Суд зазначив, що з урахуванням встановлених обставин, слід погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки домоволодіння, оскільки продавець не мав права відчужувати такий товар.
Окремо Суд звернув увагу на процесуальний аспект захисту прав позивачки.
ВС вказав, що позивачка є заінтересованою особою, яка має право оспорити договір купівлі-продажу, оскільки відчуження майна на підставі визнаного недійсним свідоцтва про право на спадщину перешкоджає їй здійснювати права володіння, користування та розпорядження належним їй нерухомим майном, отриманим у спадщину.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки житлового будинку.
Суд підтвердив, що особа не може відчужувати майно, якщо не має права ним розпоряджатися. У цій справі продавець не мала такого права, оскільки свідоцтво про право на спадщину, на підставі якого вона набула право власності, було визнано недійсним.
Читайте також — помилка при даруванні квартири може коштувати нерухомості: практика Верховного Суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.e/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
