Штрафи для батьків та виправні роботи для директорів шкіл: в Раді пропонують нові способи протидії небезпечним інтернет-челенджам

Сучасне покоління дітей та підлітків проходить етап соціалізації в умовах, які повністю відрізняються від досвіду будь-якого попереднього покоління. Термін «екранне дитинство» перестав бути просто метафорою, перетворившись на юридичний та кримінологічний чинник. Смартфон із безперешкодним доступом до мережі Інтернет є невід’ємною частиною життєвого простору неповнолітнього, де формуються його світогляд, ціннісні орієнтири, моделі поведінки та соціальні зв’язки.

Головна небезпека сучасного кіберпростору полягає в тому, що він керується складними алгоритмами рекомендацій великих технологічних платформ (TikTok, Instagram, YouTube, Telegram). Ці алгоритми розроблені з єдиною комерційній метою — максимальне утримання уваги користувача на екрані. Для дітей та підлітків, психіка яких перебуває на стадії формування, а критичне мислення, емоційна саморегуляція та здатність оцінювати ризики ще не є повністю сформованими, такий механізм створює особливу небезпеку. Близько 25% дітей стикалися із закликами до виконання небезпечних або принизливих дій, які маскуються під «ігри» чи «челенджі»

Традиційні інститути соціального контролю та захисту — сім'я, заклади освіти та правоохоронні органи — демонструють відставання від темпів еволюції віртуальних загроз. Батьки часто володіють нижчим рівнем цифрової грамотності, ніж їхні діти, школа обмежується застарілими лекціями про «безпечний інтернет», а поліція змушена діяти переважно post factum, коли правопорушення вже призвело до незворотних наслідків у реальному світі — самоушкодження, вчинення диверсії чи сексуальної експлуатації.

Законодавчий прорив: реєстрація проєктів 15395 та 15396

У Верховній Раді було зареєстровано два важливих законопроєкти.

Проєкт № 15395: Зміни до законів щодо забезпечення психологічної безпеки та захисту учасників освітнього процесу від деструктивних інтернет-трендів.

Проєкт № 15396: Зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо протидії таким трендам.

Ці ініціативи спрямовані на створення правового поля, де освітнє середовище стане захищеним від вірусних смертельних ігор, а держава отримає дієві важелі впливу на поширення шкідливого контенту.

Проєкт 15395 пропонує зміни до законів «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», фокусуючись на термінології та обов'язках персоналу.

Вводиться дефініція «деструктивного інтернет-тренду (гри)». Це масова поведінкова модель у мережах, що спонукає учнів до дій, які загрожують їхньому життю, здоров’ю (зокрема ментальному) або гідності. Важливо, що це поняття чітко розмежовується з булінгом, оскільки тренди часто не мають конкретної жертви, а спрямовані на «масове психологічне зараження».

Директор закладу освіти стає відповідальним за заходи з виявлення та припинення участі учнів у таких іграх. Це стосується не лише території школи, а й дистанційного навчання та використання шкільних інформаційних ресурсів.

Вчителі зобов’язані проводити роз’яснювальну роботу та невідкладно повідомляти керівництво про факти участі дітей у небезпечних челенджах.

У школах прямо забороняється використання території чи офіційних ресурсів для фото- та відеозйомки деструктивних трендів з метою їх поширення. Це має перешкоджати створенню контенту заради «хайпу» безпосередньо в освітньому середовищі

Проєкт 15396 доповнює Кодекс про адміністративні правопорушення (КУпАП) новою статтею 173-3, яка встановлює чітку ієрархію відповідальності.

Залучення або примушування до деструктивних ігор тягне за собою штраф від 50 до 100 нмдг (850–1700 грн) або громадські роботи.

Якщо такі дії вчиняють неповнолітні (до 16 років), відповідальність у вигляді аналогічного штрафу несуть батьки. Це підсилює наявну логіку ст. 184 КУпАП щодо обов’язку контролювати цифрові активності дитини.

За приховування фактів — неповідомлення поліції про участь учнів у смертельних трендах — керівнику навчального закладу загрожує штраф від 100 до 200 нмдг (1700–3400 грн) або виправні роботи. Це має подолати практику приховування інцидентів заради репутації закладу.

Проєкт 15395 доручає МОН розробити конкретні методичні рекомендації для вчителів щодо виявлення та реагування на такі загрози.

Ухвалення пакету законів дозволить наділити адміністрацію шкіл законними повноваженнями для припинення деструктивної поведінки та підвищити рівень цифрової грамотності батьків. Головна мета — створити психологічно комфортне середовище та знизити рівень дитячого травматизму й суїцидів, спричинених маніпулятивними онлайн-іграми.

Проте, будь-яка спроба державного регулювання інтернет-простору неминуче стикається з правовою дилемою: де закінчується легітимний захист дітей і починається цензура? Впроваджуючи відповідальність за створення деструктивних інтернет-трендів, законодавець зобов'язаний діяти за принципом точності, щоб не обмежити базові громадянські свободи.

Для побудови ефективної системи правового захисту необхідно чітко диференціювати та класифікувати ключові деструктивні тренди, що становлять загрозу для українських підлітків у цифровому середовищі.

З юридичної ж точки зору, цифрове середовище ставить нові виклики ще й перед кримінальним правом, і потребують переосмислення окремих правових конструкцій, зокрема встановлення об'єктивної сторони кримінального правопорушення, місця його вчинення, причинно-наслідкового зв'язку та ідентифікації правопорушника. У мережі Інтернет злочинець може діяти анонімно, перебувати за межами юрисдикції України, використовувати відеоконтент, стріми, чат-боти, гіперпосилання або інші цифрові засоби комунікації. За таких умов традиційні механізми розслідування та кримінально-правової кваліфікації потребують адаптації до сучасних цифрових реалій для забезпечення ефективного захисту дітей у кіберпросторі.

Для побудови ефективної системи правового захисту необхідно класифікувати основні цифрові загрози, з якими стикаються українські підлітки. Серед них можна виокремити п'ять ключових напрямів: суїцидальні та самоушкоджуючі спільноти, що використовують психологічну маніпуляцію та шантаж; небезпечні вірусні челенджі, які спонукають до ризикованої поведінки; кібербулінг, хейтинг і доксинг, пов'язані з систематичним онлайн-цькуванням та поширенням персональних даних; сексторшн, що поєднує сексуальний шантаж із фінансовим вимаганням; а також радикалізацію і втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність, зокрема диверсії, підпали та незаконний обіг наркотиків через анонімні цифрові платформи. Ці явища становлять не лише кримінологічну, а й безпекову загрозу та потребують комплексної правової протидії.

Міжнародна практика: від імунітету до багатомільйонних виплат

Донедавна в США діяв «Розділ 230» (Section 230), який звільняв соцмережі від відповідальності за публікації користувачів. Проте сучасні судові прецеденти доводять: якщо алгоритм сам вибрав небезпечне відео і підсунув його дитині у стрічку «Для вас», платформа стає відповідальною за наслідки.

Венесуельський прецедент: Вищий суд Венесуели оштрафував TikTok на $10 млн через вірусні челенджі, що призвели до загибелі трьох дітей. Компанію зобов'язали відкрити офіційне представництво в країні для оперативного реагування.

Справа K.G.M. (Каліфорнія): У березні 2026 року присяжні визнали Meta (Instagram) та Google (YouTube) винними у заподіянні шкоди психічному здоров’ю дівчини, присудивши $6 млн компенсації. Суд встановив, що дизайн додатків (нескінченний скролінг, пуш-сповіщення) розроблений за принципом гральних автоматів для формування залежності.

Італійська трагедія: Батьки 12-річної дівчинки довели, що після того, як дитина почала шукати депресивний контент, алгоритми протягом 5 місяців цілеспрямовано підбирали для неї відео про самоушкодження, що призвело до суїциду.

Шкільні округи проти техногігантів: Понад 1500 позовів подано від імені шкіл (зокрема Бостона та Кентуккі). Платформи звинувачують у руйнуванні навчального процесу та ментального здоров'я учнів. У Кентуккі соцмережі вже погодилися виплатити школам $27 млн для врегулювання претензій до суду.

Українські реалії: відповідальність батьків та загрози національній безпеці

В Україні наразі відсутня практика прямих позовів проти корпорацій типу Meta чи TikTok. Основні причини — відсутність офіційних представництв, яким можна вручити ухвалу, та складність механізму колективних позовів.

Поточна судова практика в Україні розвивається у трьох напрямках:

Покарання батьків (ст. 184 КУпАП): Суди масово штрафують батьків за неналежне виховання, якщо діти беруть участь у небезпечних челенджах (наприклад, виготовлення саморобних петард за інструкціями з TikTok) або займаються кібербулінгом.

Адміністративна відповідальність підлітків: За принизливі челенджі або зрив уроків у прямому ефірі підлітки отримують покарання за статтею «Дрібне хуліганство».

Кримінальні справи (диверсії РФ): Найбільш небезпечний сегмент — челенджі-завдання в Telegram/TikTok, що куруються спецслужбами РФ. Підлітків втягують у підпали військових авто чи релейних шаф. Тут суди виносять реальні терміни за статтями про державну зраду та диверсії, проте організаторам челенджів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.