Суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак під час онлайн-заходу розповіла про ключові підходи до поділу грошових коштів між подружжям після розлучення або припинення спільного проживання. Вона поділилася судовою практикою та наголосила: важливо враховувати, чи існувало майно на момент розірвання шлюбу, і чи не було воно відчужене без згоди другого з подружжя — особливо якщо це було не в інтересах сім’ї.
Суддя навела показовий приклад із судової практики: коли чоловік, перебуваючи в шлюбі, продав автомобіль без згоди дружини, а згодом під час поділу майна стверджував, що передав виручені кошти їй. Верховний Суд зауважив, що доведення факту передання коштів має здійснювати особа, яка на цьому наполягає, у зазначеному випадку саме чоловік.
Ще одна важлива теза виступу стосувалася рівності правового режиму майна як подружжя, так і осіб, які проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Для останніх важливо додатково довести факт спільного проживання і набуття спірного майна в цей період. При цьому презюмується, що і придбання, і витрачання коштів у період спільного проживання здійснюється в інтересах сім’ї. Тому саме сторона, яка це заперечує, повинна доводити протилежне (постанова КЦС ВС від 6 березня 2024 року у справі № 209/1815/22).
Суддя також звернула увагу на особливості поділу грошових коштів. За загальним правилом, якщо сторони не дійшли згоди, суд прагне здійснити поділ щодо кожного виду майна окремо: нерухомість, рухоме майно, а грошові кошти зазвичай використовуються для балансування загальної вартості майна. Практика свідчить, що ситуація, коли одному з подружжя передаються лише кошти, а іншому – лише майно, малоймовірна без згоди сторін.
Окремо Ольга Ступак зупинилася на питаннях поділу банківських вкладів і коштів на рахунках. Тут судова практика відносно проста: визначаються дата відкриття рахунку, походження коштів і залишок на момент закриття. Важливо врахувати, чи внесені кошти були особистими, чи є об’єктом спільної власності. Приклади з практики свідчать, що суди ретельно досліджують джерело надходжень, щоб визначити їхній правовий режим (постанова КЦС ВС від 20 жовтня 2021 року у справі № 565/1362/19).
Особливу увагу суддя приділила питанню витрачання готівкових коштів, зауваживши, що декларування готівки державними службовцями чи іншими суб’єктами декларування може слугувати доказом їхнього існування та часу спільного проживання (постанова КЦС ВС від 10 квітня 2024 року у справі № 753/1159/21).
Найскладнішим аспектом, за словами Ольги Ступак, є питання поділу боргових зобов’язань. Вона зауважила, що судова практика критично ставиться до договорів позики, які раптово «з’являються» під час судового розгляду і не були задекларовані. Разом з тим спільні борги, якщо вони справді виникли під час шлюбу і в інтересах сім’ї, підлягають поділу. Однак поділ боргів на майбутнє (наприклад, за кредитами, строк сплати яких ще не настав) є складним і несе ризики для сторін, зокрема у зв’язку з можливими штрафними санкціями в разі недобросовісного виконання кредитного договору (постанова ВП ВС від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц, постанова КЦС ВС від 15 травня 2024 року у справі № 758/5172/20).
Суддя наголосила, що кожна справа має розглядатися індивідуально з урахуванням усіх обставин.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.