Апеляційний суд зменшив суму стягнення через неузгоджені умови кредиту — деталі справи

Херсонський апеляційний суд розглянув справу про стягнення кредитної заборгованості та, частково задовольнивши апеляційну скаргу, зменшив розмір боргу. Про це повідомляє пресслужба суду.

Суть справи

Суд першої інстанції позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до громадянина про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив частково, стягнув заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 737 грн, в іншій частині позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредиту у зв’язку із підписанням Анкети-заяви про приєднання до Умов та

Правил надання банківських послуг, відкриття карткового рахунку, на який зараховано кредитні кошти та зміну позивачем кредитного ліміту на картці.

Разом з цим, суд вважав, що оскільки в анкеті-заяві позичальника відсутні умови щодо строку дії кредитного ліміту, його розміру, відсоткової ставки, порядку погашення заборгованості, тому застосувавши правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, дійшов висновку про недотримання позивачем вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування, а відтак вимоги позивача в частині стягнення 11347 грн не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із рішенням суду адвокат відповідача подала апеляційну скаргу, у якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення міського суду та застосувавши позовну давність відмовити у задоволенні позову.

Висновки

У справі, що переглядалася, суд першої інстанції, з висновком якого погодилась колегія суддів, застосувавши правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, дійшов висновку про те, що при укладенні договору позивач не дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк, а тому не вбачав підстав для стягнення процентів за користування кредитними коштами, однак вважав, що оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-Банк» не повернуті, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заявлена позивачем сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 17 737 грн.

Крім того, апеляційний суд не бере до уваги долучений позивачем паспорт споживчого кредиту, оскільки він є способом підтвердження виконання переддоговірного обов’язку кредитодавця.

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Колегія суддів зауважує, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача фактично отриманих коштів, тобто заборгованості за тілом кредиту, є правильним по суті, однак не узгоджується із матеріалами справи в частині визначення суми заборгованості.

Суд першої інстанції не врахував, що розрахунок заборгованості відповідача за кредитом необхідно здійснювати за випискою по картці відповідача та враховувати лише фактичні витрати відповідача, які остання здійснювала за допомогою виданої позивачем кредитної картки, та в рахунок заборгованості за кредитом не може враховуватись списання відсотків за користування кредитом та комісії, оскільки між сторонами не було погоджено умов щодо їх сплати, а також те, що вказані складові мають зараховуватися позивачем до заборгованості за тілом кредиту.

Із виписки про рух коштів по картці відповідача вбачається, що сума фактично використаних відповідачем кредитних коштів складає 53 601 грн, в той час як сума внесених - 49 927 грн. Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню залишок неповернутих банку коштів у розмірі 3 673,55 грн.

Разом з цим, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про закінчення строку кредитування в лютому 2021 року (закінчення строку дії картки) та порушення позивачем строку позовної давності з огляду на те, що строк повернення кредиту в анкеті-заяві не було погоджено, а також згідно з положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України виконання зобов’язання позичальника перед банком визначається моментом пред’явлення вимоги, а в даному випадку - зверненням з цим позовом до суду.

За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну рішення суду першої інстанції в частині розміру заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача з 17 737 гривень до 3 673 гривень (справа № 766/18067/24).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.