Апеляційний суд визнав штраф за побиття пенсіонера надто м’яким покаранням — подробиці
Херсонський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу прокурора на вирок міського суду, яким обвинуваченого було оштрафовано за побиття пенсіонера. Про це розповіли у суді.
Суть справи
У липні 2025 року вироком міського суду громадянина визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. Вирішено питання щодо речових доказів.
За обставинами справи чоловіка визнано винуватим у тому, що 13.06.2025 року близько 15:30 год. він, перебуваючи за адресою: м. Херсон, с.Степанівка, вул. Вишнева, під час раптово виниклого конфлікту, на ґрунті особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, їх наслідків та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому пенсіонеру, умисно завдав йому не менше 3-х ударів лівою рукою в область обличчя та голови та не менше 5-ти ударів металевою милицею по тілу, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у виді: синців обличчя та плечей, саден обличчя, голови, крововиливу в м’які тканини голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно висновку судово-медичної експертизи.
Що вирішив місцевий суд
Суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Прокурор звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м’якості, просив вирок міського суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити громадянину покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин. Крім того, просив вказати у вироку, що на підставі п.1 ч.9 ст.100 КПК України речовий доказ металеву милицю, конфіскувати в дохід держави.
Згідно із ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Розгляд в апеляційному суді
Призначаючи покарання у виді штрафу суд першої інстанції врахував, що він вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1ст.125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження. Також враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, перебуває на профілактичному обліку «Кривдник».
До обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого, суд першої інстанції відніс щире каяття. До обставин, що обтяжують покарання, суд першої інстанції відніс вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Однак, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що призначене покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу не відповідає тяжкості та характеру вчиненого і особі винного.
Апеляційний суд наголосив на тому, що чоловіком заподіяно численні тілесні ушкодження потерпілому, який є особою похилого віку, зокрема садна обличчя, голови, крововиливи в м’які тканини голови, синці обличчя та плечей. Обвинувачений завдавав потерпілому, який для нього через похилий вік є завідомо слабшим, ударів руками та металевою милицею, що вказує не підвищену суспільну небезпечність скоєного.
Як зазначила колегія суддів, суд першої інстанції не надав належної оцінки відомостям про негативну репутацію обвинуваченого, який, будучи особою працездатного віку, не працевлаштований, самостійного доходу не має, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, перебуває на обліку як «кривдник».
Сукупність вказаних обставин свідчить про неможливість виправлення і перевиховання останнього за умови призначення йому найбільш м’якого виду покарання у виді штрафу, оскільки у даному випадку такий вид покарання не сприятиме вихованню обвинуваченого, в дусі додержання законів України та поваги до осіб похилого віку та правил співжиття.
З огляду на вказані обставини, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для скасування вироку в частині призначеного покарання у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, з ухваленням нового вироку, з призначенням покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт.
На думку апеляційного суду саме покарання у виді громадських робіт відповідатиме вимогам ст.ст.50, 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Водночас апеляційний суд не погодився із доводами апеляційної скарги з приводу необхідності призначення максимальної міри покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, з огляду на наявність обставини, що пом’якшує покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім у даному випадку буде покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин.
Така міра покарання на думку суду апеляційної інстанції, відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також не є надто суворим чи м’яким.
Вирішуючи питання щодо долі речових доказів суд допустив помилку, оскільки повернення речового доказу (знаряддя вчинення кримінального правопорушення) металевої милиці обвинуваченому суперечить ст.100 КПК України, тому з огляду на вказану норму підлягає конфіскації.
За результатами апеляційного розгляду, апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, вирок міського суду в частині призначеного покарання скасовано, ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено обвинуваченому покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин.
Цей же вирок в частині вирішення долі речових доказів змінено, вказано, що на підставі п.1 ч.9 ст.100 КПК України речовий доказ металева милиця, підлягає конфіскації в дохід держави. В іншій частині вирок залишено без змін (справа №766/10366/25).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
