Відсутність свідка в апеляції не дає права ігнорувати його показання — позиція Верховного Суду
Верховний Суд наголосив, що показання свідка, надані в суді першої інстанції, не можуть визнаватися недопустимими доказами лише через неможливість його допиту в апеляції. Апеляційний суд зобов’язаний або забезпечити допит такого свідка (зокрема в режимі відеоконференції), або оцінювати показання, надані раніше в суді, але не має права замінювати їх позасудовими свідченнями.
У справі № 759/22355/21 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував обвинувальний вирок апеляційного суду та призначив новий апеляційний розгляд через істотне порушення принципу безпосередності дослідження доказів.
Обставини справи
Районний суд визнав обвинуваченого невинуватим та виправдав за ч. 2 ст. 121 КК України. Суд дійшов висновку про недоведеність вини, зокрема з урахуванням оцінки доказів і показань свідків.
Київський апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу прокурора, скасував виправдувальний вирок і постановив новий — обвинувальний, призначивши покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.
Ключовим у справі було питання оцінки показань свідка. Апеляційний суд:
- не допитав свідка безпосередньо під час апеляційного розгляду;
- не врахував показання, надані цим свідком у суді першої інстанції;
- натомість поклався на показання, отримані слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК України.
Захист у касаційній скарзі вказував, що такий підхід порушує принцип безпосередності та вимоги ст. 23, ч. 3 ст. 404 КПК України, а також призводить до вибіркового дослідження доказів.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд підтвердив, що принцип безпосередності є загальною засадою кримінального провадження, однак він не є абсолютно формальним і допускає гнучкість залежно від обставин справи, зокрема в умовах воєнного стану.
Разом із тим Суд наголосив на кількох ключових правових висновках:
1. Показання, надані свідком у суді першої інстанції, залишаються допустимими доказами, навіть якщо забезпечити його явку в апеляційний суд не вдалося.
2. Апеляційний суд зобов’язаний вжити всіх можливих заходів для допиту свідка, у тому числі шляхом відеоконференції.
3. Якщо допит у апеляції об’єктивно неможливий, суд має оцінювати показання, надані в суді першої інстанції, з погляду допустимості, належності та достовірності.
4. Сам факт відсутності свідка в апеляційному провадженні не дає суду права ігнорувати його судові показання та замінювати їх позасудовими свідченнями, зокрема отриманими на досудовій стадії.
5. Апеляційний суд, фактично переоцінивши показання свідка без їх безпосереднього дослідження та без аналізу показань, даних у першій інстанції, порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Рішення Верховного Суду
Верховний Суд дійшов висновку, що обвинувальний вирок апеляційного суду ухвалено з істотним порушенням норм КПК України, що перешкодило ухваленню законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення.
У результаті Суд:
- частково задовольнив касаційну скаргу захисника;
- скасував вирок Київського апеляційного суду;
- призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції;
- обрав щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
