Торкання у переповненому вагоні не завжди є домаганням: суд оцінив інцидент у київському метро

Печерський районний суд Києва закрив адміністративне провадження щодо чоловіка, якого поліція намагалася притягнути до відповідальності за домагання у вагоні метро.

Суд дійшов висновку, що торкання сідниць у переповненому вагоні під час руху поїзда, навіть за умови доведеності самого факту дотику, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-7 КУпАП.

Ключовими стали умови події, поведінка потерпілої та відсутність належних доказів умислу і створення залякувального або принизливого середовища.

Обставини справи №757/45505/25-п

Печерський районний суд міста Києва розглянув матеріали, надіслані Управлінням поліції в метрополітені ГУНП у місті Києві, щодо притягнення громадянина до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-7 КУпАП (сексуальне домагання).

За версією поліції, 22 серпня 2025 року о 09:05 у вагоні електропотяга на перегоні між станціями «Видубичі — Звіринецька» Київського метрополітену чоловік умисно торкався долонею сідниць пасажирки, чим нібито вчинив принизливі дії невербального характеру та створив для неї залякувальну ситуацію.

Захист наполягав на закритті провадження через відсутність події та складу правопорушення. Адвокат звертав увагу на непослідовність поведінки потерпілої, відсутність негайної реакції на подію, а також на специфіку умов у переповненому вагоні метро, де фізичний контакт між пасажирами можливий без умислу.

Потерпіла у поясненнях зазначала, що відчула дотик, обернулася та побачила незнайомого чоловіка, після чого продовжила розмову з подругою. Про інцидент вона одразу нікому не повідомила, повторний дотик також не став підставою для звернення до пасажирів або працівників метрополітену. Повідомлення на лінію «102» надійшло лише через кілька годин після події. Подруга підтвердила сам факт дотику, однак інших активних дій з боку потерпілої не відбувалося.

Оцінка суду

Суд нагадав, що адміністративна відповідальність можлива лише за умови доведеності події правопорушення, складу та вини особи, підтверджених належними й допустимими доказами. При цьому всі сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи, яку притягують до відповідальності.

Аналізуючи обставини справи, суд дійшов кількох принципових висновків:

• умови вчинення інкримінованих дій — натовп пасажирів у вагоні метро під час руху поїзда — не виключають можливості випадкового фізичного контакту;
• навіть за умови доведеності факту дотику відсутні докази умислу, спрямованого на приниження гідності або створення залякувального чи ворожого середовища;
• поведінка потерпілої — відсутність негайної реакції, звернення по допомогу чи повідомлення працівників поліції на станції — не свідчить про перебування у стані страху за власну безпеку;
• матеріали справи не містять сукупності доказів, які б переконливо підтверджували склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-7 КУпАП.

Суд окремо підкреслив, що не кожен фізичний дотик у публічному просторі автоматично є сексуальним домаганням у розумінні закону, навіть якщо він є неприємним або небажаним для особи.

Рішення суду

За результатами розгляду справи суд закрив провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП — у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.