Верховний Суд пояснив, коли переплата за оборонний контракт вважається збитками
Об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала важливу правову позицію у спорі щодо ціноутворення в оборонних закупівлях: майнові втрати державного замовника у вигляді різниці між неправомірно завищеною ціною державного контракту та граничним рівнем ціни, встановленим законодавством, можуть кваліфікуватися як збитки. Водночас для їх стягнення замовник має довести всі елементи складу цивільного правопорушення.
Суд скасував рішення першої та апеляційної інстанцій, які відмовили у позові, та направив справу на новий розгляд через неповне з’ясування обставин і неналежну оцінку доказів.
Обставини справи №915/222/24
Військова частина Національної гвардії України звернулася до господарського суду з позовом до ТОВ «Трейд-Прім» про стягнення 530 422 грн збитків.
Підставою позову стало те, що за державним контрактом від 8 лютого 2023 року на виготовлення та постачання товарів оборонного призначення відповідач, не будучи виробником продукції, включив до калькуляції прибуток, що перевищував 1%, всупереч вимогам пункту 49 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 363, а також умовам самого контракту.
За висновками Держаудитслужби, застосування завищеного прибутку призвело до збільшення ціни контракту на зазначену суму. Саме цю різницю військова частина просила стягнути як збитки.
Суди першої та апеляційної інстанцій у позові відмовили, виходячи з того, що:
- контракт виконано належним чином;
- акт ревізії не є самостійною підставою для стягнення коштів;
- позивач не довів усіх елементів складу господарського правопорушення.
Оцінка Верховного Суду
1. Про значення акта ревізії
Об’єднана палата підтвердила усталений підхід: акт ревізії Держаудитслужби сам по собі не створює правових наслідків і не є безумовною підставою для стягнення коштів. Водночас такий акт є належним письмовим доказом, підлягає оцінці судом разом з іншими доказами, не має наперед установленої доказової сили.
Суди нижчих інстанцій, на думку ВС, помилково обмежилися формальним відхиленням акта, не співставивши його з іншими матеріалами справи та не застосувавши стандарт вірогідності доказів.
2. Про відповідальність виконавця і момент її виникнення
ВС погодився з тим, що стаття 38 Закону «Про оборонні закупівлі» передбачає відшкодування збитків у разі невиконання або неналежного виконання державного контракту; у цій справі зобов’язання за контрактом формально виконані.
Водночас ключовим є інше: неправомірна поведінка виконавця на стадії укладення контракту (зокрема подання завідомо неправильної калькуляції або неправдивої інформації про статус виробника) може тягнути цивільно-правову, у тому числі переддоговірну, відповідальність.
3. Головний правовий висновок
Об’єднана палата прямо зазначила: майнові втрати замовника у вигляді різниці між завищеною внаслідок неправомірної поведінки виконавця ціною державного контракту і ціною, яка мала бути сплачена з урахуванням граничного рівня, встановленого законом, є збитками у розумінні цивільного законодавства.
Такі збитки можуть бути відшкодовані, якщо замовник доведе:
- наявність і розмір шкоди;
- протиправну поведінку виконавця;
- причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою і шкодою;
- вину виконавця.
Чому справу повернули на новий розгляд
Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не дали належної оцінки всім доказам у сукупності;
- не застосували стандарт переваги більш вірогідних доказів;
- передчасно відмовили у позові, фактично не з’ясувавши, чи була неправомірна поведінка виконавця під час формування ціни.
З огляду на це судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
