Після смерті матері дитина залишилася з бабусею: КЦС ВС зобов’язав батька сплачувати аліменти
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 4 лютого 2026 року у справі № 212/1496/24 підтвердив право бабусі, з якою фактично проживає дитина з інвалідністю після смерті матері, звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів із батька без попереднього вирішення питання про позбавлення його батьківських прав.
ВС скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови у стягненні аліментів та ухвалив нове рішення, яким стягнув з батька 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Обставини справи
Після розірвання шлюбу між батьками малолітня донька проживала з матір’ю. У 2019 році з батька було стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини його доходу. Як встановлено судами, аліменти фактично не сплачувалися.
Після смерті матері виконавче провадження було закінчене у зв’язку зі смертю стягувача. Дитина залишилася проживати з бабусею та дідусем. Вона має статус дитини з інвалідністю, перебуває на диспансерному обліку, потребує постійної медичної та фізичної реабілітації, індивідуальної форми навчання. Орган опіки і піклування рекомендував залишити дитину у сім’ї бабусі з огляду на її психоемоційний стан.
Судами встановлено, що батько аліменти за попереднім судовим наказом не сплачував, добровільної матеріальної допомоги після смерті матері не надавав та не довів належного виконання обов’язку з утримання дитини.
Бабуся подала зустрічний позов, у якому, зокрема, просила стягнути з батька 40% його доходу як аліменти на користь дитини.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні вимоги про стягнення аліментів, виходячи з того, що бабуся не є законним представником дитини, а питання про позбавлення батька батьківських прав не вирішене.
Правова позиція Верховного Суду
Верховний Суд не погодився з такими висновками.
1. Обов’язок батьків утримувати дитину
Суд наголосив, що відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Право дитини на належний рівень життя гарантується Конституцією України, Конвенцією про права дитини та Законом України «Про охорону дитинства». Аліменти є власністю дитини і мають цільове призначення — забезпечення її потреб.
2. Право бабусі на звернення до суду
ВС звернув увагу на статтю 258 СК України, яка передбачає право баби і діда звертатися до суду за захистом прав та інтересів внуків без спеціальних повноважень.
Таким чином, закон не ставить право бабусі подати позов про стягнення аліментів у залежність від:
- призначення її опікуном;
- позбавлення батька батьківських прав;
- окремого визначення місця проживання дитини.
Вирішальними є встановлені судами обставини фактичного проживання дитини разом із бабусею та невиконання батьком обов’язку з її утримання.
3. Автономність вимоги про аліменти
Верховний Суд зазначив, що вимога про стягнення аліментів не є похідною від вимог про визначення місця проживання дитини чи позбавлення батьківських прав та не залежить від результатів розгляду іншої справи про позбавлення батька батьківських прав.
Право дитини на утримання не може бути поставлене в залежність від тривалості або результату іншого судового провадження.
Рішення Верховного Суду
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду скасував рішення попередніх інстанцій у частині відмови у стягненні аліментів та ухвалив нове рішення.
З батька стягнуто 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
У частині вимоги про стягнення 40% доходу відмовлено. Суд виходив із того, що 1/4 доходу є законодавчо визначеним базовим розміром аліментів на одну дитину та відповідає раніше встановленому судовому розміру, який сторони не оспорювали.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
