Верховний Суд висловився щодо ознак кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи
Контрольний орган за результатами проведеної перевірки встановив факти документального оформлення платником операцій з придбання ігрових автоматів, монтажних послуг, придбання будівельних матеріалів у суб’єктів господарювання з контрагентами, за якими на підставі наданих до перевірки документів та податкової інформації, наявної в податковому органі, не підтверджено придбання послуг і товарів. Було встановлено ознаки неплатоспроможності платника та відсутність достатньої наявності оборотних активів для погашення поточних зобов’язань. Платник заперечив указані висновки контрольного органу та вказав, що на підставі відомостей розміщених у Єдиному реєстрі податкових накладних, його контрагент здійснював транзитні фінансові операції з придбання будівельно-монтажних робіт і будівельних матеріалів.
Існував зв’язок між платником та компанією-нерезидентом (Республіка Кіпр), яка опосередковано через іншу компанію-нерезидента (Республіка Кіпр) володіла часткою в статутному капіталі платника в розмірі 80 %. Компанія (Республіка Кіпр) не була щодо платника податків філією, дочірнім або спільним підприємством, представництвом або підрозділом. Платник не був інвестором компанії (Республіка Кіпр). Фізичні особи володіли часткою в компанії (Республіка Кіпр) у розмірі 20 %.
Частка фізичних осіб у структурі власності платника складала сукупно 16,12 %.
У цій компанії частка іншої компанії- нерезидента (Ізраїль) складала 69,86 %, частка громадянина – 16,9 %, платника податків – 13,52 %.
Ключовим питанням у справі є визначення того, чи правомірно платник податків відобразив курсові різниці за позикою від компанії-нерезидента як операційні витрати у складі фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а не як додатковий капітал відповідно до пункту 9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», враховуючи твердження контрольного органу про те, що платник податків і компанія-нерезидент є пов’язаними особами через структуру власності (80 % частка компанії-нерезидента через іншу компанію-нерезидента в статутному капіталі платника, 16,12 % сукупна частка фізичних осіб у платнику, 69,86 % частка іншої іноземної компанії в компанії-нерезиденті, 16,9 % частка фізичної особи в компанії-нерезиденті, 13,52 % у платнику), що нібито підтверджує суттєвий вплив однієї сторони на іншу, а також неплатоспроможність платника. Контрольний орган вказував на ознаки неплатоспроможності платника (зростання кредиторської заборгованості та низький коефіцієнт поточної ліквідності), що, на їхню думку, свідчить про відсутність ймовірності погашення позики в найближчій перспективі, а отже, заборгованість потрібно класифікувати як капітал, а не як монетарну статтю балансу, що підлягає перерахунку за валютними курсами.
Верховний Суд розтлумачив, що кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка чинить вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, зокрема, через ланцюг контролю / володіння. Кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.
Ознакою прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше ніж 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
Для застосування пункту 9 Положення (стандартів) бухгалтерського обліку 21 потрібно, щоб особа, на користь якої має повертатися заборгованість, була філією чи іншим структурним підрозділом боржника, або мала статус асоційованого, спільного підприємства з боржником. Тобто позикодавець має бути підпорядкованим боржнику або боржник зобов’язаний мати суттєвий вплив на нерезидентапозикодавця.
Детальніше з текстом постанови КАС ВС у справі № 640/12206/19 можна ознайомитися за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
