Чи входить рідна сестра до кола осіб, які можуть претендувати на 15 млн грн після загибелі військового — вирішував суд

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області встановив юридичний факт того, що рідна сестра загиблого військовослужбовця була членом його сім’ї. Це рішення створює юридичні підстави для звернення за одноразовою грошовою допомогою, передбаченою для сімей загиблих захисників України.

У справі Міністерство оборони заперечувало проти заяви, вказуючи на недостатність доказів спільного проживання та ведення спільного господарства. Водночас суд дійшов висновку, що сестра загиблого довела наявність реальних сімейних відносин: вони тривалий час проживали разом, мали спільний побут, спільний бюджет, разом доглядали за батьками та утримували будинок.

Суд окремо звернув увагу, що на момент загибелі військовослужбовця діяла редакція законодавства, яка дозволяла членам сім’ї загиблого претендувати на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому суд фактично підтвердив, що рідні брати чи сестри загиблих військовослужбовців можуть бути визнані членами сім’ї не автоматично, а за умови доведення фактичних сімейних відносин у розумінні статті 3 Сімейного кодексу України.

Обставини справи №298/1350/22

До суду звернулася жителька Закарпаття із заявою про встановлення факту, що вона є членом сім’ї свого рідного брата — військовослужбовця ЗСУ, який загинув у червні 2022 року під час виконання бойового завдання у Миколаївській області.

Заявниця пояснила, що встановлення такого факту необхідне їй для реалізації права на звернення за одноразовою грошовою допомогою відповідно до постанови Кабміну №168, яка на момент виникнення правовідносин передбачала виплату 15 млн грн сім’ям загиблих військовослужбовців.

За словами жінки, після смерті батьків вони з братом залишилися удвох у батьківському будинку та багато років проживали однією сім’єю. Вони спільно оплачували комунальні послуги, робили ремонт, утримували господарство, мали спільний бюджет та допомагали один одному.

Також заявниця повідомила, що після початку повномасштабної війни брат добровільно вступив до лав ЗСУ. Під час служби вони постійно підтримували зв’язок, а сестра допомагала йому матеріально, організовувала збір коштів на тепловізор та надсилала посилки.

Міністерство оборони України просило відмовити у задоволенні заяви. Представник відомства стверджував, що надані матеріали — скріншоти листування, банківські перекази, показання свідків та довідка селищної ради — не є достатніми доказами існування сімейних відносин у розумінні закону.

У МОУ також звертали увагу, що сама по собі наявність родинних зв’язків між братом і сестрою автоматично не означає статусу членів сім’ї для цілей отримання соціальних виплат.

Які докази врахував суд

Суд дослідив документи про родинні зв’язки, свідоцтва про смерть батьків та військовослужбовця, довідки про обставини загибелі військового, документи про реєстрацію місця проживання брата і сестри за однією адресою, довідку селищної ради про спільне проживання та ведення господарства, банківські перекази між братом і сестрою, скріншоти переписок і відеодзвінків, документи щодо придбання тепловізора для військового, а також показання сусідів як свідків.

Свідки підтвердили, що брат і сестра тривалий час жили разом після смерті батьків, разом вели побут, купували продукти, утримували будинок, святкували сімейні та релігійні свята, а також допомагали один одному фінансово та в повсякденному житті.

Крім того, суд врахував, що ні заявниця, ні загиблий військовослужбовець не перебували у шлюбі та не мали дітей.

Правова позиція суду

Суд послався на статтю 3 Сімейного кодексу України та рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року, в якому зазначено, що членами сім’ї можуть бути не лише близькі родичі, а й інші особи, якщо вони спільно проживають, ведуть спільне господарство та мають взаємні права й обов’язки.

Суд наголосив, що для встановлення статусу члена сім’ї важливими є не лише родинні зв’язки, а й фактичні сімейні відносини: спільний бюджет, витрати, побут, взаємна допомога та тривалість такого проживання.

Також суд звернув увагу, що на момент загибелі військового у 2022 році редакція статті 16-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачала право саме членів сім’ї загиблого на отримання одноразової допомоги.

Що вирішив суд

Суд дійшов висновку, що заявниця надала належні та допустимі докази існування сімейних відносин із загиблим братом.

У результаті суд задовольнив заяву та встановив факт, що сестра є членом сім’ї загиблого військовослужбовця.

Таким чином рішення створює для неї юридичні підстави для звернення за одноразовою грошовою допомогою та іншими передбаченими законом соціальними виплатами.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.