Батьків не можуть автоматично карати за поведінку дітей: чому справи про неналежне виховання розвалюються у суді

В Україні законодавство передбачає можливість притягнення батьків до відповідальності за неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей. Згідно зі статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, така відповідальність настає у випадках, коли батьки ухиляються від забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх.

Зміст цих обов’язків визначений статтею 150 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов’язані:

• виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до сім’ї, свого народу та Батьківщини;
• піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток;
• забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя;
• поважати дитину;
• розуміти, що передача дитини на виховання іншим особам не звільняє від батьківського обов’язку щодо неї;
• не допускати будь-яких форм експлуатації дитини;
• не застосовувати фізичних покарань та інших дій, що принижують людську гідність дитини.

Водночас питання щодо невиконання батьківських обов’язків дедалі частіше стає предметом розгляду у судах. Однак суди виходять із того, що притягнення до відповідальності за ст. 184 КУпАП не може ґрунтуватися на одному лише факті конфліктної поведінки дитини. Для цього оцінюється сукупність обставин, зокрема характер і системність дій батьків, умови виховання дитини, наявність або відсутність належного контролю з боку батьків, а також конкретні докази, які підтверджують саме ухилення від виконання батьківських обов’язків і причинний зв’язок між вихованням та поведінкою неповнолітнього.

Розглядаючи справу № 686/4388/26, Хмельницький апеляційний суд перевірив законність постанови суду першої інстанції, якою матір неповнолітнього учня було звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП з усним зауваженням, через інцидент, що стався між дітьми в навчальному закладі.

За даними справи під час перерви між двома учнями 2013 року народження на території закладу освіти виник конфлікт. Один із них штовхав іншого та висловлювався нецензурною лайкою.

На цій підставі поліція склала щодо матері одного з дітей протокол про адміністративне правопорушення, вважаючи, що вона неналежно виконала батьківські обов’язки, що на думку правоохоронних органів, призвело до порушення ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом першої інстанції було ухвалено постанову, якою матір неповнолітнього учня звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Матір звернулася до апеляційного суду, наполягаючи, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. У скарзі вона вказувала, що належним чином виконує батьківські обов’язки, контролює поведінку дитини, а сам інцидент у школі був разовою ситуацією, спричиненою конфліктом між дітьми, а не наслідком її неналежного виховання.

Сторона захисту зазначала, що апелянт жодних дій, які б свідчили про ухилення від виконання батьківських обов’язків, не вчиняла, а навпаки виховує сина в дусі поваги до прав і свобод інших людей.

Суд апеляційної інстанції встановив, що для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП необхідно довести саме ухилення батьків від виконання обов’язків щодо виховання дитини, а не лише сам факт конфлікту за участі неповнолітнього. Суд звернув увагу, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та не перевірив належним чином усі докази.  Зокрема, апеляційний суд наголосив, що матеріали справи не містять підтвердження систематичного неналежного виховання дитини з боку матері.

Під час апеляційного розгляду було встановлено, що конфлікт між школярами виник після того, як однокласник ображав матір хлопця нецензурними словами та кинув у нього сніжкою в голову. Про це дитина повідомила матері у повідомленні в месенджері. Після звернення жінки класний керівник провів перевірку та взяв пояснення у дітей.

У результаті апеляційна інстанція дійшла висновку, що належних і допустимих доказів вини матері у справі немає, а тому постанову суду першої інстанції було скасовано, а провадження — закрито через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Таким чином апеляційний суд підтвердив, що сам по собі факт конфліктної поведінки малолітнього не може автоматично свідчити про ухилення матері від виконання батьківських обов`язків.

Аналогічного підходу дійшов і Черняхівський районний суд Житомирської області у справі №293/549/22, розглядаючи матеріали про притягнення матері до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Суд наголосив, що для встановлення вини особи недостатньо загальних тверджень про неналежні умови проживання чи суб’єктивних оцінок органів місцевої влади, а необхідним є доведення саме ухилення від виконання батьківських обов’язків у розумінні закону.

Суд зазначив, що склад адміністративного правопорушення має бути підтверджений сукупністю належних, допустимих і достатніх доказів, які підтверджують наявність усіх його елементів. Натомість надані матеріали — акт обстеження умов проживання, фотоматеріали та пояснення посадових осіб — не містили беззаперечних даних про систематичне невиконання матір’ю обов’язків щодо виховання дітей.

Також суд звернув увагу, що оцінки щодо можливого зловживання алкоголем або неналежного догляду не були підтверджені належними доказами, а відтак ґрунтувалися на припущеннях. У зв’язку з цим суд підкреслив дію принципу презумпції невинуватості, закріпленого в Конституції України та практиці ЄСПЛ, відповідно до якого всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У результаті суд дійшов висновку про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення та закрив провадження у справі.

Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета» до такого висновку дійшов і Черкаський районний суд Черкаської області, розглядаючи справу про притягнення матері до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП у зв’язку з тим, що її неповнолітній син вживав алкогольні напої.

Суд наголосив, що адміністративна відповідальність батьків за ст. 184 КУпАП настає виключно у разі доведеного ухилення від виконання обов’язків щодо виховання дитини, забезпечення належних умов її життя та розвитку, а не за сам факт неправомірної поведінки неповнолітнього.

У мотивувальній частині рішення суд підкреслив, що сам по собі факт вживання алкоголю неповнолітнім не може автоматично свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення в діях батьків. Для притягнення до відповідальності необхідно довести причинний зв’язок між поведінкою дитини та конкретними діями або бездіяльністю батьків, а також встановити, що батьки мали реальну можливість запобігти такій поведінці, але не вжили необхідних заходів.

Таким чином, судова практика у справах за ст. 184 КУпАП демонструє послідовний підхід, відповідно до якого  адміністративна відповідальність батьків не може ґрунтуватися на формальних або ситуативних фактах поведінки дитини. Вирішальне значення має встановлення саме бездіяльності або систематично ухилення від виконання батьківських обов’язків, визначених законом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.