Авто, вилучене на потреби ЗСУ, неможливо повернути до кінця війни — що кажуть суди

В умовах повномасштабної війни межа між приватним правом власності та інтересами держави стає надзвичайно тонкою. Запровадження воєнного стану в Україні в лютому 2022 року кардинально змінило життя кожного, змінився і правовий простір, який на це життя впливає. Для багатьох громадян та бізнесу несподіваним викликом стала можливість реквізиції майна — процедура, за якої держава може примусово вилучати майно для потреб оборони.

Реквізиція — це не просто вилучення, це складний юридичний механізм, де держава бере на себе зобов’язання компенсувати втрати. Проте, як показує практика 2025–2026 років, шлях до цієї компенсації лежить через знання процедури та актуальних позицій Верховного Суду. Практика доводить, що саме право на компенсацію ще не гарантує її фактичного отримання. Ключовим стає дотримання процедури — від належного оформлення акту вилучення до правильної фіксації ринкової вартості майна та своєчасного звернення до суду.

Найбільші ризики для власників виникають саме через процедурні помилки. Відсутність акту встановленої форми, неналежний опис майна або невизначеність його оцінки можуть суттєво ускладнити подальше відшкодування збитків.

Умови законної реквізиції

Реквізиція, тобто примусове відчуження — це позбавлення власника права власності на майно, яке переходить державі для використання в умовах воєнного стану за умови повного відшкодування його вартості.

Аналіз норм ст. 41 Конституції України, ст. 353 ЦК України та Законів № 389-VIII і № 4765-VI дозволяє виділити обов'язкові умови, без дотримання яких вилучення є незаконним.

На відміну від вилучення державного майна, майно приватних осіб відчужується виключно з попереднім або наступним повним відшкодуванням його ринкової вартості.

Право приймати рішення про реквізицію має лише вище військове командування (ЗСУ, ГУР, Держприкордонслужба тощо) за погодженням з державною адміністрацією. Без погодження рішення може прийматися лише в місцях безпосереднього бойового зіткнення.

Факт вилучення обов’язково засвідчується Актом встановленого зразка, де фіксуються характеристики майна та розмір оцінки.

Перед відчуженням здійснюється оцінка ринкової вартості майна, висновок якої надається власнику.

Механізм компенсації

Українське законодавство формально гарантує власникам право на компенсацію за реквізоване майно. Передбачено два механізми відшкодування: попередню компенсацію — до підписання акта про примусове відчуження, та наступну — після скасування воєнного стану.

Однак на практиці реалізація цього права у 2025–2026 роках залишається складною та тривалою процедурою.

Перший крок — отримання примірника акта про примусове відчуження майна та висновку про його оцінку. Саме ці документи стають ключовою доказовою базою для майбутнього отримання коштів.

Другий етап — подання заяви про компенсацію до військової адміністрації або територіального центру комплектування за місцем вилучення майна.

Після цього уповноважені органи проводять перевірку документів. Закон відводить на це до 30 днів, після чого має бути ухвалене рішення про виплату компенсації.

Що відбувається на практиці

Реальна ситуація суттєво відрізняється від законодавчої моделі. Власники майна найчастіше стикаються із затягуванням виплат, які в середньому тривають від 8 до 14 місяців.

Окремою проблемою залишається заниження вартості реквізованого майна. У багатьох випадках оцінка виявляється нижчою за ринкову на 30–50%, що змушує власників звертатися до суду та ініціювати повторні експертизи.

Ще один поширений ризик — спроби оформити реквізицію як «добровільну передачу» майна для потреб оборони. Такий підхід фактично позбавляє власника права на гарантовану законом компенсацію.

Саме тому варто максимально ретельно документувати всі обставини вилучення — від фотофіксації майна до збереження кожного процесуального документа. У сучасних реаліях це часто стає вирішальним фактором для успішного отримання компенсації.

Аналіз судової практики

Судова практика у спорах щодо реквізиції майна за час повномасштабної війни суттєво змінилася. Якщо на початковому етапі суди переважно формально підтверджували законність дій військових адміністрацій та військових частин, то у 2024–2026 роках акцент змістився на перевірку принципу пропорційності втручання у право приватної власності.

Справа № 712/3525/23: важливий прецедент

Обставини справи стосувалися вимоги власниці повернути автомобіль, вилучений для потреб Збройних сил України в умовах воєнного стану.

Розглядаючи спір, Велика Палата Верховного Суду наголосила: реквізиція є допустимим втручанням держави у право приватної власності за умови, що таке втручання переслідує легітимну мету — забезпечення оборони держави та національної безпеки.

При цьому суд проаналізував законність втручання, наявність легітимної мети та пропорційність обмеження права власності.

Верховний Суд підтвердив, що в умовах воєнного стану суспільний інтерес може переважати приватний, однак лише за умови суворого дотримання визначених законом процедур.

У підсумку суд відмовив у поверненні автомобіля власниці. Велика Палата дійшла висновку, що під час дії воєнного стану власник реквізованого майна має право насамперед на грошову компенсацію, а не на фактичне повернення транспортного засобу.

Тобто, реквізоване майно, яке використовується для оборонних потреб, не підлягає поверненню до завершення особливого правового режиму, навіть якщо власник оскаржує саме вилучення.

Водночас суд окремо підкреслив, що держава зобов’язана забезпечити ефективний механізм компенсації, а будь-які порушення процедури оцінки чи виплати можуть бути предметом окремого судового спору.

Справа № 947/10086/24 від 11.02.2026

Позивачка, яка має статус особи з інвалідністю, оскаржила реквізицію транспортного засобу. Основним аргументом стало порушення процедури оцінки майна: експертне визначення вартості було проведено вже після складання акта про примусове відчуження, а сам автомобіль безпосередньо експерту не надавався.

На думку позивачки, такі порушення ставлять під сумнів законність усієї процедури реквізиції та повинні тягнути повернення майна.

Верховний Суд зайняв іншу позицію щодо природи акта про реквізицію. Суд наголосив, що акт про примусове відчуження майна не є правочином у цивільно-правовому розумінні, а виступає адміністративно-правовим документом, який фіксує юридичний факт переходу майна до держави в умовах воєнного стану.

З цього випливає, що скасування такого акта саме по собі не відновлює право власності та не створює автоматичного обов’язку повернути майно попередньому власнику. Ба більше, суд підкреслив, що в окремих випадках подібне скасування може фактично позбавити особу процесуальної підстави для подальшого отримання компенсації, якщо відсутні належні докази факту та умов реквізиції.

Окрему увагу Верховний Суд приділив питанню оцінки майна. Суд прямо вказав, що порушення порядку проведення експертної оцінки або її часової послідовності саме по собі не є достатньою підставою для повернення майна під час дії воєнного стану.

Ключовим є не формальне відхилення від процедури, а встановлення факту фактичного вилучення майна для потреб оборони та наявність підстав для компенсації.

У результаті Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, які зобов’язали повернути автомобіль позивачці. Суд підтвердив, що в умовах воєнного стану пріоритетом є забезпечення оборонних потреб держави, а захист права власності реалізується переважно у формі грошової компенсації.

Тобто, навіть істотні недоліки оцінки чи оформлення реквізиції найчастіше перетворюються не у повернення майна, а у спори про розмір грошового відшкодування.

Справа № 369/2600/23 – перебуває на розгляді ВП ВС

Справа стосується реквізиції нерухомості, а саме 22 квартир на Софіївській Борщагівці для потреб ГУР МО.

ГУР вилучив квартири для створення фонду службового житла замість зруйнованого обстрілами. Власник апелював до того, що в районі не велися бойові дії, а реквізиція квартир без ремонту не є нагальною потребою.

Колегія суддів передала справу Великій Палаті для уточнення, чи можна застосовувати однакові критерії пропорційності до рухомого майна (авто) та нерухомості (житла), особливо у віддалених від фронту регіонах.

Суд має визначити, чи повинна держава доводити конкретну суспільну потребу у кожному об'єкті нерухомості, а не просто посилатися на потреби оборони.

Вимоги про стягнення вартості майна

Суди в Україні послідовно виходять із того, що під час дії воєнного стану повернення реквізованого майна є винятковим заходом і застосовується вкрай рідко. Навіть у випадках процедурних порушень судова практика орієнтується на збереження оборонних інтересів держави.

У зв’язку з цим основною стратегією захисту стає не віндикаційний позов про витребування майна, а вимоги про стягнення його ринкової вартості та належної компенсації.

Акт про примусове відчуження та висновок про оцінку — важливі документи для отримання коштів від держави. Будь-які недоліки в цих документах, наприклад, відсутність підписів, або занижена ціна, мають оскаржуватися негайно, але з розумінням того, що сам факт реквізиції залишиться в силі.

Загальний строк позовної давності для вимог, пов’язаних із компенсацією за реквізоване майно, становить три роки з моменту його вилучення. Пропуск цього строку суттєво ускладнює можливість ефективного судового захисту, навіть за наявності формальних порушень з боку органів влади.

Практичні поради

З урахуванням сформованої судової практики можна виділити кілька базових кроків:

• відмова від підписання документів про добровільну передачу майна, якщо метою є отримання компенсації;
• обов’язкова фото- та відеофіксація стану майна на момент вилучення;
• вимога залучення незалежного оцінювача або подальше оскарження заниженої вартості;
• оперативне реагування на процедурні порушення;
• використання судового механізму як основного інструменту примусового стягнення компенсації у разі затримок з боку держави.

Про те чому підприємства в Україні можуть отримувати значні штрафи від ТЦК навіть у випадках, коли фактично не мають ані транспорту, ані працівників читай те в матеріалі «Судово-юридичної газети» ТЦК вимагають від бізнесу подавати звіт про транспорт, навіть за його відсутності.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.