Суддю Верховного Суду Ірину Григор’єву відсторонили від здійснення правосуддя через підозру в отриманні хабара

Вищою радою правосуддя розглянуто клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка про тимчасове відсторонення судді Верховного Суду Ірини Григор’євої від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням її до кримінальної відповідальності.

У клопотанні керівника САП висловлено прохання тимчасово відсторонити суддю Верховного Суду від здійснення правосуддя строком на два місяці у зв’язку з притягненням її до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», Національним антикорупційним бюро України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке виділено з ширшого розслідування, яке стосується корупційних схем у судовій системі за участі інших посадових осіб.

Суддя ВП Верховного Суду, згідно з матеріалами клопотання сторони обвинувачення, нібито отримала неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за ухвалення рішення у справі, пов’язаній із корпоративним спором.

У клопотанні також зазначається про здійснення впливу суддею на результати розгляду касаційної скарги щодо скасування рішення апеляційного господарського суду та подальшого перегляду рішень судів нижчих інстанцій.
Окрім цього, у матеріалах клопотання згадуються й інші епізоди можливої передачі неправомірної вигоди, які, за даними слідства, відбувалися у 2023–2024 роках.

До клопотання стороною обвинувачення долучено значний обсяг доказів, зокрема:

• протоколи огляду судових рішень
• протоколи негласних слідчих (розшукових) дій;
• матеріали аудіо- та відеоконтролю;
• протоколи обшуків;
• показання свідків;
• повідомлення про підозру та ухвалу про застосування запобіжного заходу.

Позиція обвинувачення

Прокурор САП у засіданні наголосив, що суддя Великої Палати Верховного Суду Ірина Григор’єва, за матеріалами слідства, отримала неправомірну вигоду в сумі 50 тисяч доларів США від колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва. Це сталося орієнтовно 12 травня 2023 року в його службовому кабінеті. За версією обвинувачення, кошти були передані за ухвалення рішення на користь певних осіб у корпоративній справі, у якій Ірина Григор’єва проголосувала за проєкт постанови, який влаштовував зацікавлених осіб.
Сторона обвинувачення акцентувала, що ризик перешкоджання розслідуванню є високим, оскільки суддя продовжує працювати у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду.

За словами прокурора, Ірина Григор’єва має широке коло контактів серед суддів і може впливати на свідків (у тому числі на інших суддів Верховного Суду — Жанну Єленіну, Ігоря Желєзного та ін.), змінювати їхні показання або узгоджувати позиції. Також прокурор вказав на ризик знищення чи підробки документів і можливість впливу на органи досудового розслідування. Обґрунтованість підозри, на переконання САП, вже підтверджена судом при обранні запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 2,5 млн грн.

Представник сторони обвинувачення також звернув увагу на зміну показань судді Ірини Григор’євої. За його словами, під час обшуку 2023 року, коли було виявлено 50 тисяч доларів США, вона спочатку заявила, що ці кошти належать її доньці. Пізніше, під час допиту в статусі свідка, Ірина Григор’єва змінила версію і пояснила отримання грошей як позику від Всеволода Князєва для придбання житла.

Після оголошення підозри вона вже відмовилася давати будь-які показання, посилаючись на статтю 63 Конституції України.

«Твердження про сталу позицію підозрюваної не відповідає дійсності — її пояснення змінювалися вже тричі», — наголосив прокурор.

Він також прокоментував аргументи захисту щодо передачі коштів. Прокурор зазначив, що версії інших суддів (Ігоря Желєзного — 10 тисяч доларів на допомогу ЗСУ, Жанни Єленіної — 50 тисяч доларів на військову допомогу) викликають питання, оскільки Всеволод Князєв передавав значні суми без будь-якого документального оформлення. «Для суддів Верховного Суду це виглядає щонайменше дивно», — зауважив представник САП.

Позиція захисту

Захисник судді Ірини Григор’євої заперечив обґрунтованість клопотання про відсторонення, зазначивши, що ризики, на які посилається обвинувачення, є декларативними та не підтвердженими конкретними доказами.

Адвокат звернув увагу, що під час обрання запобіжного заходу прокурор не вказував на ризик впливу на свідків чи перешкоджання розслідуванню, а Вищий антикорупційний суд визнав ці ризики недоведеними.
Захист також наголосив, що суддя зобов’язана заявляти самовідвід у разі конфлікту інтересів, тому продовження здійснення правосуддя не створює автоматичної загрози для кримінального провадження.

Крім того, адвокат критикував якість обґрунтування клопотання, зазначивши, що в ньому відсутні індивідуалізовані докази того, що саме виконання Іриною Григор’євою суддівських обов’язків призведе до знищення доказів чи впливу на учасників процесу.

Захисник судді Ірини Григор’євої наголосив, що вона з самого початку активно співпрацювала зі слідством. Незважаючи на обшуки 2023 року та притягнення до кримінальної відповідальності, вона жодного разу не ухилялася від слідства, регулярно з’являлася на виклики та неодноразово давала детальні пояснення. Адвокат звернув увагу, що ці свідчення Григор’євої від 2023 року не були долучені стороною обвинувачення до клопотання про відсторонення.

«Якщо виходити з концепції, яку застосовують органи досудового розслідування, Вищий антикорупційний суд і прокурор, то свідчення Князєва ще не перевірені в суді, а отже, не можуть вважатися достатнім доказом», — підкреслив захист.

Адвокат також зазначив, що Ірина Григор’єва не переховувалася за кордоном, хоча мала таку можливість, продовжувала працювати в Верховному Суді та не вчиняла жодних дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню. Крім того, результати перевірки її декларацій не виявили незадекларованих активів. У юридичному середовищі, особливо серед фахівців кримінального права, Ірина Григор’єва відома як принципова суддя. Зокрема, стороною захисту наведено приклад, коли вона, виявивши у матеріалах справи конверт з грошима, самостійно ініціювала звернення до Національного антикорупційного бюро.

Захист також відреагував на зауваження щодо декларації судді. Адвокат зазначив, що висновок Національного агентства з питань запобігання корупції про недостовірне декларування є передчасним. За його словами, Всеволод Князєв, посилаючись на статтю 63 Конституції України, відмовився підтвердити чи спростувати факт передачі коштів як позики. У такій ситуації, коли одне джерело інформації (суддя) стверджує про позику, а друге утримується від коментарів, Національне агентство не мало достатніх підстав для однозначного висновку про недостовірність відомостей.

Рішення ВРП

За результатами розгляду лопотання заступника Генерального прокурора — керівника САП, Вища Рада правосуддя прийняла рішення тимчасово відсторонити суддю Верховного Суду Ірину Григор’єву від здійснення правосуддя у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», справа про отримання неправомірної вигоди у розмірі 2,7 млн доларів США, яка у 2023 році стала ударом по репутації судової влади України, у травні 2026 року увійшла у фазу активного процесуального розвитку. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.