Право без гарантій: чому ідея про 20-хвилинний релакс на роботі може не запрацювати в Україні у реальних умовах
В Україні пропонують законодавчо запровадити новий вид перерви для працівників — перерву для психологічного розвантаження. Як писала «Судово-юридична газета» законопроєкт № 15281 передбачає внесення змін до Кодексу законів про працю України та має на меті реагування на зростання психоемоційного виснаження працівників, професійного вигорання і тривалого стресу, які особливо посилилися в умовах війни.
Чому виникла необхідність внесення змін
Наразі чинне трудове законодавство не враховує питання психічного здоров’я працівників. Кодекс законів про працю України містить норми про перерви для відпочинку та харчування, а також спеціальні перерви для окремих категорій працівників, однак окремого механізму короткострокового психологічного відновлення протягом робочого дня не існує.
Проблема полягає в тому , що через повномасштабну війну РФ проти України. Воєнні дії, повітряні тривоги, втрати, нестабільність та постійне психоемоційне напруження суттєво впливають на працівників практично в усіх сферах. постійні нервово-психічні навантаження, тривожність, емоційне виснаження та стрес негативно впливають не лише на стан здоров’я людей, а й на ефективність роботи. Серед наслідків — зниження продуктивності праці, збільшення кількості помилок, професійних конфліктів, тимчасова непрацездатність та погіршення трудової дисципліни.
Що пропонують змінити
Законопроєктом пропонується доповнити Кодекс законів про працю України новою статтею 66-1, яка передбачатиме можливість надання працівникам перерви для психологічного розвантаження тривалістю до 20 хвилин протягом робочого дня. Така перерва надаватиметься на прохання працівника та за згодою роботодавця і включатиметься до робочого часу.
Передбачається, що під час такої перерви працівники зможуть використовувати різні способи психологічного відновлення, зокрема медитацію, дихальні вправи, фізичну активність або інші заходи, спрямовані на релаксацію та відновлення сил.
Також законопроєкт не вимагає від роботодавців додаткових витрат на облаштування спеціальних приміщень чи закупівлю обладнання. Він лише дає їм можливість брати участь у таких заходах. Порядок їх реалізації пропонується визначати колективним договором або домовленістю між сторонами.
Водночас деякі роботодавці в Україні вже впроваджують елементи психологічної підтримки працівників — облаштовують кімнати для релаксації, зони відпочинку, використовують практики медитації, настільні ігри, більярд, теніс або залучають психологів для роботи з персоналом. Такі заходи спрямовані на зниження рівня стресу, тривожності та професійного вигорання. Однак у пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що подібні практики поки не стали масовими, а більшість працівників залишаються фактично незахищеними перед постійними психоемоційними навантаженнями.
Реалізація законопроєкту може створити проблеми
Втім, запропонований механізм уже викликає питання щодо його практичної ефективності. Законопроєкт передбачає право працівника на «перерву для психологічного розвантаження», однак фактично ставить її надання у залежність від згоди роботодавця. Це означає, що у майбутньому може виникнути ситуація, коли відповідне право існуватиме лише формально, але працівники не зможуть реально ним скористатися через відмову керівництва або виробничу необхідність.
Крім того, документ не містить жодних критеріїв чи гарантій щодо порядку погодження такої перерви. Не визначено, у яких випадках роботодавець може відмовити, чи має така відмова бути обґрунтованою, а також чи існуватимуть механізми захисту працівника від зловживань.
Зокрема, питання стосується сфери застосування нововведення. Законопроєкт не розмежовує, для яких саме категорій роботодавців або працівників діятимуть ці норми — державної служби, критичної інфраструктури, виробничих підприємств, приватного сектору чи сфери послуг. Відсутність такого розмежування може створити труднощі у практичній реалізації норми, адже специфіка роботи в офісі суттєво відрізняється від безперервного виробництва, медицини, транспорту або енергетики.
Автори законопроєкту вважають, що короткострокове психологічне розвантаження сприятиме підвищенню продуктивності праці та зменшенню професійного вигорання. Водночас законопроєкт не містить прогнозів щодо можливого впливу нововведення на організацію робочого процесу, продуктивність праці чи витрати роботодавців.
У майбутньому це може створити проблему для реалізації законопроєкту, що право, надане законом, є, але скористатися ним буде неможливо.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
