Українці зможуть захищати цивільні права через претензійний порядок без звернення до суду

13:00, 29 травня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Новий законопроєкт пропонує закріпити у Цивільному кодексі України порядок досудового врегулювання спорів шляхом направлення письмової претензії.
Українці зможуть захищати цивільні права через претензійний порядок без звернення до суду
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15277 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання досудового порядку відновлення цивільних прав», який пропонує законодавчо закріпити порядок досудового врегулювання спорів шляхом направлення письмової претензії особі, яка порушила цивільні права або законні інтереси.

Основною новелою законопроєкту є запровадження в Цивільному кодексі України окремого механізму досудового врегулювання спорів шляхом направлення письмової претензії.

Як зазначають автори ініціативи, після втрати чинності Господарським кодексом України припинили дію норми, які регулювали порядок направлення та розгляду претензій у межах досудового врегулювання спорів.

Хоча сторони й надалі можуть використовувати претензійний порядок для врегулювання конфліктів, його загальне законодавче регулювання фактично зникло.

У зв'язку з цим законопроєкт №15277 пропонує закріпити відповідні правила безпосередньо в Цивільному кодексі України, визначивши право на звернення з претензією, вимоги до її змісту, порядок направлення та розгляду.

У пояснювальній записці наголошується, що такі зміни мають усунути правову невизначеність щодо реалізації права на досудове врегулювання спорів та забезпечити належне нормативне врегулювання цього механізму.

Суть законодавчих змін

Законопроєктом пропонується доповнити статтю 19 Цивільного кодексу України новими частинами третьою — десятою.

Передбачається встановити, що особи, які порушили майнові права або законні інтереси інших осіб, повинні поновити їх без очікування звернення до суду чи отримання претензії.

Крім того, особа, права якої порушені, отримає прямо закріплене право звернутися до порушника з письмовою претензією для безпосереднього врегулювання спору, якщо інше не передбачено законом або договором.

Законопроєкт детально визначає зміст такої претензії. У претензії зазначаються:

  • повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи
  • (осіб), якій претензія пред'являється;
  • дата пред'явлення і номер претензії;
  • обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;
  • докази, що підтверджують ці обставини;
  • вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;
  • сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;
  • платіжні реквізити заявника претензії;
  • перелік документів, що додаються до претензії.

Варто звернути увагу, що законопроєкт висуває вимоги не лише до форми, а й до матеріального змісту претензії. Вона повинна містити фактичне та правове обґрунтування вимог, підтверджуватися доказами, а у разі майнових вимог — також містити їх розрахунок. Це наближає претензію до повноцінної юридичної позиції сторони ще на досудовій стадії врегулювання спору.

Також встановлюється порядок подання претензії. Вона повинна бути підписана заявником або його представником та надсилатися рекомендованим чи цінним листом або вручатися під розписку.

Окремо врегульовується порядок розгляду претензії. За загальним правилом вона має бути розглянута протягом одного місяця з дня отримання.

Законопроєкт передбачає, що одержувач претензії зобов'язаний задовольнити обґрунтовані вимоги заявника, а про результати її розгляду повідомити письмово.

Крім того, під час розгляду претензії сторони за потреби мають проводити звірку розрахунків, експертизи або інші дії, спрямовані на досудове врегулювання спору.

Що це означає на практиці

З тексту законопроєкту випливає, що направлення претензії залишається правом, а не обов'язком особи, оскільки запропоновані зміни передбачають можливість звернення з претензією, а не встановлюють обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору.

Водночас у разі прийняття законопроєкту можуть виникнути практичні питання щодо правового значення претензії та наслідків її ненаправлення.

Окремої уваги також потребуватиме тлумачення положення про обов'язок задовольняти обґрунтовані вимоги заявника, оскільки критерії такої обґрунтованості законопроєктом не визначені. Це може стати предметом подальшого формування судової практики.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group