Пораненому військовому не нарахували 100 тисяч гривень «бойових»: як апеляція вирішила спір
П’ятий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу військової частини на рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі щодо виплати військовослужбовцю додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів №168, у збільшеному розмірі до 100 тисяч гривень за безпосередню участь у бойових діях. Апеляційний суд перевірив законність рішення суду першої інстанції, яким позов було частково задоволено та визнано протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування і невиплати відповідної винагороди.
Обставини справи
Військовослужбовець звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі до 100 тисяч гривень пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, а також під час стаціонарного лікування після отриманого бойового поранення.
Позивач зазначав, що проходив військову службу у складі військової частини під час дії воєнного стану та виконував бойові завдання на території Херсонської області. За його твердженням, упродовж серпня та вересня 2022 року він перебував у районі ведення бойових дій, а 29 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання отримав мінно-вибухову травму, після чого проходив стаціонарне лікування.
Військова частина не нарахувала йому збільшену додаткову винагороду за спірні періоди, посилаючись, зокрема, на результати службового розслідування щодо відмови військовослужбовця від виконання бойового наказу у вересні 2022 року. На підставі наказу про результати службового розслідування його було позбавлено додаткової винагороди за вересень 2022 року.
Під час нового розгляду справи після скасування попередніх судових рішень Верховним Судом суд першої інстанції витребував від військової частини документи, які підтверджують характер завдань, що виконувалися позивачем, а також документи щодо його участі у бойових діях та підстав застосування до нього відповідних обмежень у виплаті грошового забезпечення.
Суд встановив, що позивач проходив службу у складі другого механізованого батальйону. Водночас матеріали справи містили суперечливі відомості щодо характеру виконуваних підрозділом завдань у серпні 2022 року. Зокрема, у службовому розслідуванні 2023 року командування зазначало, що з 1 по 27 серпня 2022 року батальйон перебував у другому ешелоні оборони та був відведений у район зосередження, а на першу лінію оборони вийшов лише з 28 серпня 2022 року. Разом із тим у матеріалах справи містилися рапорти командування про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 тисяч гривень за серпень 2022 року, а також документи щодо його поранення під час виконання бойового завдання.
Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку про наявність підстав для виплати збільшеної додаткової винагороди за період з 1 по 27 серпня 2022 року та частково задовольнив позов.
Позиція та висновки суду
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Колегія суддів наголосила, що стаття 17 Конституції України покладає на державу обов’язок забезпечувати соціальний захист громадян, які перебувають на військовій службі, а стаття 43 Конституції гарантує право на своєчасне отримання винагороди за працю.
Суд зазначив, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів №168, є складовою грошового забезпечення військовослужбовців. Її розмір збільшується до 100 тисяч гривень пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії.
Колегія суддів детально проаналізувала положення постанови Кабінету Міністрів №168, телеграми Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 та Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29, якими визначено умови виплати додаткової винагороди та перелік документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях.
Апеляційний суд звернув увагу, що право на отримання винагороди у збільшеному розмірі має підтверджуватися належними документами, зокрема бойовими наказами, бойовими розпорядженнями, журналами бойових дій, бойовими донесеннями та рапортами командирів підрозділів.
При цьому суд врахував наявні у справі документи щодо проходження служби позивачем, отримання ним бойового поранення під час виконання бойового завдання, рапорт командира батальйону про виплату йому винагороди з розрахунку 100 тисяч гривень, а також обставини, встановлені під час службових розслідувань.
Колегія суддів у справі № 420/2757/23 дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період з 1 по 27 серпня 2022 року є законним та обґрунтованим.
Апеляційний суд погодився з тим, що у спірних правовідносинах наявні підстави для нарахування та виплати військовослужбовцю додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів №168, у розмірі, збільшеному до 100 тисяч гривень, пропорційно дням його участі у бойових діях або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони за визначений судом період.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
