ВС пояснив, хто має відшкодовувати моральну шкоду сім’ї загиблого працівника через ракетний обстріл
Смерть працівника під час виконання трудових обов’язків унаслідок ракетного обстрілу, який є наслідком воєнних дій держави-агресора, не є підставою для покладення на роботодавця обов’язку відшкодувати моральну шкоду члену сім’ї працівника, якщо відсутнє порушення роботодавцем вимог законодавства про охорону праці. Така шкода підлягає відшкодуванню за рахунок держави-агресора або інших джерел, визначених законом. Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
22 січня 2025 року КЦС ВС розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу особи у справі за її позовом до ТОВ про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що у червні 2023 року з її батьком, який перебував у трудових відносинах з ТОВ, стався смертельний нещасний випадок, спричинений ракетним обстрілом, тому, на її думку, вона має право на відшкодування моральної шкоди з ТОВ.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, керуючись відсутністю порушень з боку відповідача приписів ст. ст. 153, 160 КЗпП України, ст. ст. 13, 23 ЗУ «Про охорону праці». Водночас, оскільки смертельний нещасний випадок, який мав місце у червні 2023 року з батьком під час виконання ним трудових обов’язків, стався саме у зв’язку з наслідками проведення державою-окупантом воєнних (бойових) дій, тому відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії держави-окупанта проти України, не можуть бути покладені на ТОВ.
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову, оскільки відсутності порушення приписів ст. ст. 153, 160 КЗпП України, ст. ст. 13, 23 ЗУ «Про охорону праці» з боку ТОВ.
Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством. Порядок визначення і відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 15 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Таким чином, оскільки смертельний нещасний випадок, який мав місце з чоловіком під час виконання ним трудових обов’язків, стався саме у зв’язку з наслідками проведення державою-окупантом воєнних (бойових) дій, а тому відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії держави-окупанта проти України, не може бути за обставин цієї справи покладено на ТОВ.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду у справі № 210/6142/23 (провадження № 61-9226св24) можна ознайомитися за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій
