Аліменти після 18 років – у яких випадках батьки мають підтримувати дітей фінансово

Законодавство України передбачає випадки, коли батьки зобов’язані надавати матеріальну підтримку повнолітнім дітям, повідомили в Мін’юсті.

Згідно зі Сімейним кодексом України (стаття 180), батьки утримують дітей до повноліття, але в окремих випадках цей обов’язок триває й після 18 років (глава 16 СК). Батьки повинні підтримувати повнолітніх синів і дочок, якщо вони: 1) непрацездатні та потребують матеріальної допомоги (стаття 198 СК); 2) продовжують навчання до 23 років і потребують фінансової підтримки (стаття 199 СК), за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу. Непрацездатними вважаються особи пенсійного віку, з інвалідністю або ті, хто має право на пенсію через втрату годувальника (Закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»). Особа з інвалідністю — це людина зі стійкими порушеннями функцій організму, що обмежують її життєдіяльність (Закон «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю»).

Батьки звільняються від обов’язку, якщо вони самі непрацездатні, потребують допомоги або їхній дохід не дозволяє утримувати дитину. У разі ухилення від сплати аліментів, дитина або той із батьків, з ким вона проживає, може звернутися до суду. Право на позов також мають повнолітні діти, які навчаються. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3, для стягнення аліментів на студентів потрібна сукупність умов: вік від 18 до 23 років, продовження навчання, потреба в матеріальній допомозі та можливість батьків її надавати. Право на утримання припиняється після завершення навчання.

Розмір аліментів визначається судом у твердій сумі або частці від доходу платника з урахуванням: стану здоров’я та матеріального становища дитини і платника, наявності інших дітей, непрацездатних родичів чи інших обставин (стаття 200 СК). Суд також враховує можливість другого з батьків, подружжя чи повнолітніх дітей надавати утримання. Позови подаються за місцем проживання відповідача (стаття 27 ЦПК) або позивача (стаття 28 ЦПК). У разі заборгованості нараховується пеня — 1% від суми за кожен день прострочення, але не більше 100% боргу (стаття 196 СК). Розмір пені може бути зменшений судом залежно від стану платника, а за наявності заходів примусового виконання — обмежений їхньою сумою (Закон «Про виконавче провадження»).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.