У Верховній Раді пояснили причини затримки оновлення «хрущовок»
В Україні потребують оновлення тисячі «хрущовок», однак повноцінний запуск програм реновації гальмується через війну. Про це заявила голова профільного комітету Верховної Ради Олена Шуляк.
За її словами, ще до початку повномасштабної війни держава підійшла до врегулювання проблеми застарілого житлового фонду на законодавчому рівні. Зокрема, було підготовлено відповідний законопроєкт, який наразі ухвалено у першому читанні, однак для його реалізації необхідне доопрацювання та прийняття в цілому.
«У нас у великих містах є тисячі хрущівок, ми буквально перед війною вже підійшли до того, щоб врегулювати це на рівні законодавства. Є чудові приклади і прибалтійських країн, і тієї ж самої Німеччини, яким чином відбувалася реновація хрущівок, але війна нам скоригувала всі плани і по застарілому житловому фонду також. Звичайно, у нас є закон, він ухвалений в першому читанні, зараз його потрібно ухвалити на друге читання, але на нього потрібно дивитись комплексно з врахуванням всіх вимог, які там стосуються: енергоефективності, і взагалі цієї доцільності залишити чи знести. І що робити з розселенням цих хрущівок, тому що основне питання – це завжди, хто буде приймати рішення стосовно того, що хрущівка буде розселена, а на її місці буде збудована нова чи люди там переїдуть в інший будинок чи в інший, можливо, район, а не в тому, де знаходилась така хрущівка», - зазначила Шуляк.
Однією з ключових проблем депутатка назвала складність ухвалення рішень щодо демонтажу таких будинків. Наразі законодавство передбачає високий поріг згоди мешканців, що фактично блокує реалізацію проєктів, адже навіть за підтримки більшості завжди залишаються ті, хто виступає проти переселення.
«Станом на сьогодні досить великий відсоток у тебе повинен проголосувати і прийняти рішення, щоб ця хрущівка була знесена, а ти ухвалив інше рішення. В законодавстві на сьогодні потрібно змінити оцей поріг, тому що завжди в тебе буде низка людей, які скажуть, а ми проти, ми хочемо жити саме в цьому будиночку, незважаючи на те, що в ньому там немає води, щось відбувається, балкони падають, і вже там несучі конструкції не відповідають нормативам, але все одно в тебе будуть такі люди. І навіть якщо там 50% буде бажати, щоб з цією хрущівкою щось зробили, будуть люди, які цього не хочуть», - пояснила вона.
Окремо ускладнює ситуацію і формат реконструкції, який передбачає тимчасове відселення мешканців з подальшим поверненням. За словами депутатки, такі проєкти не є пріоритетними для міст, навіть попри значну кількість аварійного житла у великих містах, зокрема в Києві чи Дніпрі.
Водночас у комітеті наголошують, що органам місцевого самоврядування вже зараз варто готуватися до майбутніх програм реновації — планувати, проєктувати та визначати будинки, які підлягатимуть знесенню або модернізації.
За словами Шуляк, це дозволить швидше перейти до практичної реалізації проєктів після покращення безпекової та фінансової ситуації в країні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
