Як одна літера може змінити підстави підтвердження адвокатських повноважень

12:05, 29 мая 2018
Повноваженням адвоката в цивільному процесі було приділено багато уваги. Однак практика застосування нового процесуального кодексу говорить, що певні проблеми залишаються невирішеними.
Як одна літера може змінити підстави підтвердження адвокатських повноважень
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Ігор Войтенко

адвокат

Нова редакція Цивільного процесуального кодексу, звичайно, виправила багато недоліків старого кодексу, проте не обійшлось без нових неточностей.

Ось, наприклад, питання щодо повноважень адвоката. Здавалося б, ну яке ще питання є настільки обговореним та зрозумілим? А виявляється, не все так просто! Новий Процесуальний кодекс України вирішив старі проблеми, але одразу встановив нові!

Спробуємо розібратись по порядку. Профільний Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що повноваження адвоката, як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві, підтверджуються в порядку, встановленому законом (ч.3 ст. 26).

Закон, а саме ч. 4 ст. 62 Цивільного процесуального  кодексу України встановлює, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

З довіреністю все більш-менш зрозуміло. А от як бути з ордером? Як надати суду ордер, який відповідає неіснуючому закону? Оскільки в назві закону, яку містить бланкетна норма, — помилка. Немає закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» є тільки «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Зрозуміло, що це описка. Однак факт залишається фактом. На сьогодні адвокати фактично позбавлені права підтверджувати в суді свої повноваження ордером. І будь-які претензії суду з цього приводу де-юре будуть в межах закону.

З даного приводу також існує неофіційна думка, що фонетична конструкція назви закону є однаковою, і на цю помилку не слід звертати уваги. Однак на практиці ця думка не завжди працює, багато суддів, відкриваючи провадження, дійсно або не помічають або не звертають уваги на «і», а є непоодинокі випадки, коли саме ця неточність стала підставою, для того щоб дійти висновку, буцімто адвокат намагається підтвердити свої повноваження неналежними доказами, і як наслідок — відмови у відкритті провадження.

І доти, поки Верховний Суд не надасть роз’яснень з даного приводу або не буде усунена ця неточність в нормі кодексу, проблема з ордером, як документом, що підтверджує повноваження, виникатиме.

Якщо сприймати норму буквально, то можна дійти висновку, що адвокат у цивільному процесі має право сьогодні представляти свої інтереси тільки на підставі довіреності. Однак це нонсенс! Це повністю нівелює сам інститут адвокатури і значно ускладнює роботу представника. І головне, що при такому буквальному тлумаченні закону навіть заперечувати складно, оскільки в назві дійсно є помилка.

Більше того, навіть якщо суд все ж таки сприймає ордер як підставу підтвердження повноважень адвоката, виникають інші питання. Так, будь-які претензії суду до оформлення ордера заперечувати досить складно. Найчастіше суд залишає позовну  заяву без руху, вказуючи претензії до оформлення ордера, посилаючись при цьому на недотримання позивачем загальних вимог ст. 175 та 177 ЦПК України. При цьому довести відповідність ордера неіснуючому закону, погодьтесь, складно.

Така ситуація в свою чергу незаслужено дискредитує адвоката в очах клієнта і забирає такий дорогоцінний час. Після чого є два варіанти розвитку ситуації, перший, це все-таки надати або довіреність, або копію договору про надання правової допомоги (витягу з договору). Другий — не усувати недоліки, дочекатися ухвали про повернення позовної заяви та оскаржувати її в апеляційному порядку. Обидва варіанти мають свої плюси та мінуси, у першому випадку не витрачається час на непотрібну судову тяганину, що буде більш цікаво для клієнта, другий же випадок може стати підставою для «народження» судової практики щодо застосування вимог ст. 62 ЦПК, але відбере багато часу в сьогоднішніх реаліях судової системи. Одним словом, складно!

В будь-якому разі без правової позиції Верховного Суду, яка все ж таки поставить всі крапки над «і» в цьому питанні, або без виправлення цієї помилки розраховувати на подачу позову, підписаного адвокатом, повноваження якого підтверджуються ордером «з першого разу», все ж таки не варто.

Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Telegram канал Sud.ua
Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Сегодня день рождения празднуют
  • Роман Кисіль
    Роман Кисіль
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду
  • Лев Кишакевич
    Лев Кишакевич
    голова Етичної Ради, суддя Великої Палати Верховного Суду
  • Юрій Луганський
    Юрій Луганський
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді