Особливості процесуального статусу викривача

11:20, 22 июня 2020
За півроку існування даного терміна у національному законодавстві правозастосовна практика не завжди йде правильним шляхом, оскільки не враховує відповідну специфіку.
Особливості процесуального статусу викривача

Олександр Бабіков,

Перший заступник Директора Державного бюро розслідувань.     

Серед низки новел кримінального процесуального законодавства України на увагу заслуговує поява у правовому полі нового учасника кримінального провадження – викривача. Тому вважаємо за необхідне розкрити особливості його процесуального статусу.

Відомо, що з 1 січня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції», яким були внесені зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей процесуального статусу викривача.

Відповідно до пункту 16-2 частини першої статті 3 КПК України викривачем є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.

За півроку існування даного терміна у національному законодавстві правозастосовна практика не завжди йде правильним шляхом, оскільки не враховує відповідну специфіку.

Зокрема, на відміну від заявника викривач має більше коло прав. Згідно з частиною третьою статті  60 КПК України заявник, який є викривачем, крім передбачених згаданою статтею прав, також має право в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції», отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням. Вказана інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

Особливу увагу слід звертати на положення частини дев’ятої статті 214 КПК України. Так, слідчий протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у письмовій формі повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 КПК України. Копія зазначеного повідомлення НАЗК надається викривачу.

У разі залучення викривача до проведення негласних слідчих (розшукових) дій слід дотримуватись вимог щодо використання конфіденційного співробітництва, про що зазначено в статті 275 КПК України.

Зміни торкнулись й обвинувальних актів, в яких тепер варто вказувати анкетні відомості викривача (прізвище, ім’я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство) та розмір пропонованої винагороди викривачу.

Питання, що пов’язані із виплатою винагороди викривачу, врегульовуються статтею 130-1 КПК України.

Так, за повідомлення про корупційний злочин, активне сприяння його розкриттю, якщо грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки від такого злочину в 5000 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину, викривачу виплачується винагорода у вигляді 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або від завданого державі збитку після ухвалення обвинувального вироку суду, але не більше 3000 мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину. При цьому виключно суд визначає конкретний розмір винагороди викривачу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Вища рада правосуддя, МВФ та проблеми судової влади: інтерв'ю заступника голови ВРП
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Юрий Слива
    Юрий Слива
    судья Киевского апелляционного суда
  • Валентин Палий
    Валентин Палий
    судья Высшего хозяйственного суда Украины
  • Анна Майбоженко
    Анна Майбоженко
    судья Оболонского районного суда Киева