Як врегулювали в держбюджеті питання суддівських зарплат

Як відомо, в ніч на 23 листопада Верховна Рада ухвалила Закон «Про Державний бюджет на 2019 рік» (законопроект №9000).

Раніше органи суддівської влади запропонували виключити із законопроекту №9000 положення, закладені у п. 5 Прикінцевих положень про зупинення на 2019 рік дії підпункту 3 пункту 24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Ці положення передбачали заморожування суддівської винагороди для місцевих та апеляційних судів.

І в документі, викладеному на сайті Верховної Ради за 16 листопада, в п. 5 відсутні положення щодо заморожування суддівських зарплат. Пунк 5 звучить так:

«5. Зупинити на 2019 рік дію:

частини другої статті 18 Закону України «Про судову експертизу» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №28, ст. 232; 2017 р., № 48, ст. 436) щодо розміру посадових окладів судових експертів;

статті 1 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств — виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 13, ст. 84);

частини першої статті 121, частин першої, другої і п’ятої статті 122 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №12, ст. 81; 2010 р., №1, ст. 3; 2013 р., №14, ст. 90; 2014 р., №20-21, ст. 712);

абзацу першого частини другої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №38, ст. 385; 2016 р., №4, ст. 43) у частині обмеження кількості заступників керівника центрального органу виконавчої влади;

абзацу другого частини першої статті 241 Бюджетного кодексу України».

За пропозиціями бюджетного комітету даний пункт було доповнено, а саме:

«Пункт 5 Прикінцевих положень доповнити новим абзацом такого змісту: «Абзацу п’ятого частини шостої статті 31 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., №4, ст. 43)». Цей пункт не стосується заробітних плат.

Крім того в рішенні Комітету від 21.11 йдеться про наступне:

«Щодо видатків проекту державного бюджету на 2019 рік у доопрацьованому законопроекті №9000 за загальним фондом збільшено видатки споживання — на 3310,7 млн грн, або на 0,4% (з них на оплату праці — на 1035,8 млн грн, або на 0,6%) та видатки розвитку — на 9050 млн грн, або на 11,2%. При цьому, за спеціальним фондом збільшено видатки споживання на 2152,5 млн грн, або на 4,2% та видатки розвитку — на 3248,6 млн грн, або на 6,5%.

Насамперед, за рахунок збільшення доходів проекту державного бюджету та перерозподілу окремих видатків проекту державного бюджету з урахуванням Бюджетних висновків та відповідно до нових пропозицій Уряду додаткові видатки за загальним фондом передбачені, як зазначено у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту №9000, зокрема:

на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя — 476,2 млн грн.

На здійснення правосуддя Верховним Судом — 85,7 млн грн;

на здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом — 23,9 млн грн;

на здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду — 7,2 млн грн».

Отже, норма про заморожування суддівської винагороди, скоріш за все, буде відсутня в кінцевій редакції Державного бюджету.

Однак все ще залишається питання щодо законопроекту №9258, який містить такі ризики.

Нагадаємо, останнім часом Комітет ВР з питань правової політики та правосуддя не може зібрати кворум для проведення засідання.