Дебати на «Олімпійському»: переможе лише один

18:20, 4 апреля 2019
«Судово-юридична газета» розглянула, як з точки зору законодавства можна провести «стадіонні» дебати та медичну експертизу.
Дебати на «Олімпійському»: переможе лише один

Можна впевнено сказати, що слово «дебати» за останні кілька днів стало чи не найбільш уживаним в українському інтернет-просторі. Цитатою першого туру виборів, без сумніву, стала фраза про «нема кого дебати», а відео кандидатів у другому турі з гучними викликами щодо дебатів спричинили справжній ефект цунамі. Що ж, якщо дебати таки відбудуться в такому форматі, як зараз обговорюється, можна прогнозувати, що найбільш рейтинговою прем’єрою квітня стане зовсім не останній сезон «Гри престолів». Та чи дійсно дебати відіграють таку вже вагому роль у виборчих перегонах, що викликають стільки обговорень?

Яскраві історичні приклади

Першими справжніми передвиборними дебатами прийнято вважати відкриту дискусію з питань рабства у США між Авраамом Лінкольном і Стівеном Дугласом, що відбулась у 1858 році. Нині вона навіть має канонічну назву «дебати Лінкольна — Дугласа». Лінкольн і Дуглас боролися за одне із сенаторських крісел. Свідками дискусії стали сім американських міст. Звичайно, дебати не були жорстко регламентовані і мали скоріш характер бесіди, адже мова йшла не стільки про матеріальні здобутки та плани, скільки про моральні цінності. Та саме ці дебати зіграли значну роль у подальшій кар’єрі Лінкольна, адже він зайшов у сенат і отримав широку підтримку на президентських виборах.

Першими в історії теледебатами офіційно вважаються дебати між Джоном Кеннеді та Річардом Ніксоном у 1960 році. Для обох кандидатів вони стали дійсно доленосними. Ніксон мав очевидне лідерство до того дня, але коли на екранах з’явився молодий, вродливий та впевнений лідер Кеннеді, все змінилося.

Дебати Кеннеді — Ніксон — яскравий приклад того, як одні дебати можуть зміни вектор виборчих перегонів. Телебачення тоді мало величезний рівень впливу на широкий загал, а в команді Кеннеді були молоді креативні спеціалісти, котрі знали, яке велике значення має те, як саме виглядає людина перед камерою. Правильний грим, одяг, світло, міміка — багато то в чому саме це вирішило фінал виборів. Дослідження показали: після дебатів свою думку змінять чотири мільйони американців. Три з них проголосують за Кеннеді. Це дозволить йому перемогти. Проте існує своєрідна теорія, що люди, які слухали дебати по радіо, у більшості віддали перевагу Ніксону. Це ще раз підтверджує, який великий вплив мала раніше і має зараз правильна PR-кампанія у виборчому процесі.

У 1984 році відбулися дебати між Рональдом Рейганом і Уолтером Мондейлом. 73-річний Рейган був тоді найстаршим політиком, що коли-небудь балотувалися в президенти, та на дебатах почувався досить невпевнено й розгублено. Після першого раунду дебатів він різко перестав вважатися фаворитом гонки. Проте незабаром, на прес-конференції, коли журналісти неодноразово робили у запитання акцент на похилий вік та слабке здоров’я Рейгана, він заявив: «Я відмовляюся вважати питання віку центральним для цієї кампанії. Я зобов'язуюсь ніколи в політичних цілях не акцентувати увагу на молодості й недосвідченості мого суперника». Цей дотепний жарт схилив ваги прихильності на бік Рейгана, і у 1984 році він став найстаршим президентом в історії США.

Якщо відійти від американського досвіду, цікавими для розгляду вважаються президентські дебати у 2007 року у Франції, в яких брали участь центрист Ніколя Саркозі та соціалістка Сеголен Руаяль. Основною темою дебатів став скорочений робочий тиждень: Саркозі наполягав, що 35-годинний робочий тиждень треба скасувати. Дебати тривали більше двох годин, їх в режимі прямого ефіру переглянули більше 20 мільйонів осіб. Саркозі став беззаперечним переможцем у словесній баталії, що згодом привело його у президентське крісло.

Законодавче обґрунтування гучних заяв

При всіх гучних суперечках щодо доцільності та можливого фіналу таких дебатів часто постають питання їх законності. Приводяться різноманітні норми, та все ж точки зору інколи настільки суперечливі, що знайти істину досить складно. Враховуючи активне обговорення у ЗМІ та соцмережах, ми неупереджено розглянемо основні резонансні тези щодо майбутніх дебатів.

1) Стадіон чи студія?

У постанові №472 від 5 травня 2014 року про Положення про порядок проведення Національною суспільною телерадіокомпанією України передвиборних теледебатів між кандидатами на пост президента України зазначається, що теледебати організовуються та проводяться Національною суспільною телерадіокомпанією України в останню п’ятницю перед днем повторного голосування на суспільно-політичному загальнонаціональному каналі Суспільного телебачення в прямому ефірі. Кандидати, які беруть участь у дебатах, не пізніше, як за 30 хвилин до початку ефіру прибувають до Національної суспільної телерадіокомпанії України за адресою: вул. Мельникова, 42, Київ. Теледебати між кандидатами проводяться в студії (кімнаті) Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Якщо звернутися до п. 3 ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про вибори Президента України», то можливе також проведення дебатів як форми передвиборної агітації на будь-якій території за розсудом кандидата.

2) А хто все ж платить?

У випадку, якщо один кандидат запрошує до дебатів іншого на означену ним територію, відповідно до ч. 7 ст. 58 ЗУ «Про вибори Президента України», він має право на договірній основі за рахунок коштів виборчого фонду орендувати місце для дебатів та дискусій. Тобто оскільки дебати не на Суспільному вважаються частиною передвиборної агітації з боку того кандидата, який обирає місце та запрошує опонента, на нього й покладається оплата локації, запрошення та акредитація преси, узгодження ЦВК та інші організаційні моменти.

3) Чи можуть кандидати відмовитися від участі в дебатах на Суспільному?

Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про вибори Президента України», у разі відмови одного з кандидатів на пост президента України взяти участь у теледебатах або неможливості його участі в них виділений для теледебатів час надається іншому кандидату для проведення передвиборної агітації. Законодавча норма, що передбачала обов’язкову участь, на сьогоднішній день відсутня.

20 березня народними депутатами Іриною Геращенко та Марією Іоновою було зареєстровано законопроект №10168 щодо обов'язковості теледебатів у разі призначення повторного голосування. У пояснювальній записці автори зазначають: «Відмова кандидата від участі у теледебатах обмежує право виборців на отримання інформації щодо якостей кандидата у президенти України. Особливо важливо проводити теледебати у разі призначення повторного голосування, яке проводиться, якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів включено не більше двох кандидатів і за результатами голосування у день виборів президента жоден кандидат не був обраний. Теледебати дадуть змогу швидко поширити інформацію про обох кандидатів, включених до виборчого бюлетеня для повторного голосування, а безпосередня трансляція дискусії надасть можливість виборцям всебічно оцінити особу кожного кандидата».

4) Медичний огляд на предмет наркотичної або алкогольної залежності

Законодавством такі вимоги до кандидатів не врегульовані жодним чином. У випадку оприлюднення результатів таких експертиз це буде лише власна добровільна ініціатива обох кандидатів.

Як саме кандидати у президенти проведуть майбутні дебати, залежить лише від них. А «Судово-юридична газета» й надалі спостерігатиме за розвитком кампанії та висвітлюватиме усі суперечливі питання з точки зору законодавчого обґрунтування.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікувала коментар ЦВК щодо дебатів на «Олімпійському».

Також вчора стало відомо, що Петро Порошенко погодився на дебати на стадіоні.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Олександр Кравець
    Олександр Кравець
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду
  • Валентин Томилко
    Валентин Томилко
    суддя Полтавського апеляційного суду
  • Людмила Білецька
    Людмила Білецька
    суддя Центрального апеляційного господарського суду
  • Світлана Карпенко
    Світлана Карпенко
    суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
  • Микола Міняйло
    Микола Міняйло
    голова Миколаївського апеляційного суду
загрузка...