Висновок Верховного Суду стосовно процесуальних строків

Контролюючий орган звернувся до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю, накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Суд першої інстанції залишив без розгляду подання ДФС, апеляція залишила ухвалу без змін. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що порушення заявником строків, визначених статтею 183-3  Кодексу адміністративного судочинства України на звернення до адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, є підставою для застосування приписів статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме залишення такого подання без розгляду. При цьому суди зазначили, що розміщення структурних підрозділів державного органу в різних приміщеннях не може бути обставиною, яка зумовлює наявність у заявника права на порушення вимог чинного процесуального законодавства щодо строків звернення до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду з поданням податковий орган посилається на територіальну віддаленість його структурних підрозділів, обов`язковість проведення відповідних реєстраційних дій та оформлення документів у відповідності до вимог офіційного діловодства у центральних органах виконавчої влади, яка зумовлює об`єктивні перешкоди з дотриманням 24-годинного строку на звернення до суду саме через канцелярію суду.

Строки звернення заявника з поданням, передбачені частинами другою та третьою статті 183-3  Кодексу адміністративного судочинства України, є різновидами строку спеціального звернення до суду, передбаченого частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Подання має подаватись до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду. В разі повернення подання заявнику для усунення його недоліків повторне звернення до суду можливе не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду. Підставою, яка зумовлює звернення податкового органу до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, є ухвалення керівником податкового органу рішення про накладення арешту на майно.

Подаючи касаційну скаргу, податковий орган не навів жодних доводів щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду з поданням або інших мотивів, які б ставили під сумнів законність винесених судових рішень. А посилання податкового органу, як на підставу поважності причин пропуску строку, на розміщення структурних підрозділів державного органу в різних приміщеннях обґрунтовано визнано судами неповажними, оскільки такі обставини не можуть бути підставою, яка з об`єктивних та непереборних причин  зумовлює наявність у податкового органу права на порушення вимог чинного процесуального законодавства щодо строків звернення до суду з поданням.

До того ж судами встановлено, що з фактом територіальної віддаленості його структурних підрозділів позивача останній був обізнаний заздалегідь, у зв`язку з чим мав ужити відповідних заходів, спрямованих на дотримання строку звернення до суду.

Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування зазначених рішень.

З рішенням по справі № 826/9410/17 можна ознайомитись за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адмінвідповідальності за порушення правил дорожнього руху.