Велика Палата ВС визначила, чи може розглядати позов про скасування указу Президента

Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/275/19 визнала, що конституційний процес дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та участь у цьому процесі Президента України не є формою реалізації управлінських функцій останнього і не може підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції та взагалі бути предметом розгляду судами загальної юрисдикції.

При цьому Велика Палата зауважила, що за певних умов указ Президента України може бути предметом розгляду Конституційним Судом України, однак цей Суд не входить до системи судів загальної юрисдикції, тому наведене роз`яснення щодо юрисдикційної належності справи не відповідає вимогам статті 170 КАС.

Палата послалася на рішення Конституційного Суду України від 27 березня 2002 року № 7-рп/2002, у якому зазначено, що за змістом положень частини другої статті 147, частини першої статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, перевірка на предмет відповідності Конституції України всіх без винятку правових актів Верховної Ради України і Президента України як за їх юридичним змістом, так і за дотриманням конституційної процедури їх розгляду, ухвалення та набрання ними чинності.

Отже, Конституційний Суд України, сформулювавши таку юридичну позицію, визначив, що акти Президента України, які мають конституційно-правову природу, належать до сфери конституційної юрисдикції.

При цьому в порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті правові акти та/або дії чи бездіяльність Президента України, які виникли у правовідносинах, у яких він реалізовує свої владні (управлінські) повноваження і які не вимагають перевірки на відповідність Конституції України за їх юридичним змістом і процедурою розгляду.

Позивач звернувся до суду з позовом до Президента України Зеленського В. О., в якому просить визнати протиправним і нечинним Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів».

Позов мотивовано тим, що цим указом відповідач, достроково припинивши повноваження Верховної Ради України восьмого скликання, порушив право позивача на вільні вибори, при цьому зашкодивши його планам на відпочинок влітку й участь у виборах народних депутатів України, як і планувалося, восени, що є порушенням виборчих прав позивача (не тільки як виборця, але і як суб`єкта права на самовисунення кандидатом у народні депутати України).

Проте суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 27 травня 2019 року відмовив у відкритті провадження. 

Судове рішення мотивовано тим, що конституційний процес дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та участь у цьому процесі Президента України не є формою реалізації управлінських функцій останнього і не може підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції (з огляду на його завдання і повноваження).

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата ВС вважає, що спори з МСЕК розглядаються адміністративними судами.