Голову САП будуть обирати виключно міжнародні експерти

Невдоволення громадських антикорупційних організацій результатами роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також її очільника Назара Холодницького призвело до того, що після обрання нового Президента України активізувався процес розробки концепції щодо перезавантаження САП за новими правилами. Про це йшлося під час експертної дискусії «Як підвищити інституційну спроможність САП».

За словами одного з авторів концепції, екс-прокурора, експерта StateWatch Володимира Петраковського, Спеціалізована антикорупційна прокуратура має не тільки персональні, а й інституційні проблеми. Усе це потребує докорінних змін.

«Проект концепції реформи САП вже направили безпосередньо спеціалізованій прокуратурі, НАБУ та іншим ключовим стейкхолдерам. Після отримання фідбеку та обговорення, громадські експерти почнуть готувати відповідний законопроект», — зазначив автор концепції.

Основні зміни полягатимуть у наступному.

По-перше, САП із підрозділу Генеральної прокуратури має перетворитися на окрему прокуратуру з правами обласної прокуратури. Це надасть САП можливість повноцінно оперувати своїми адміністративними повноваженнями. Зокрема, з’явиться можливість мати власну канцелярію, сайт, прямий доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оперувати персоналом як окремою ланкою прокурорського самоврядування, а не в межах ГПУ, проводити самостійно закупівлі, не чекаючи дозволу генпрокурора. Крім того, САП стане суб’єктом міжнародного правового співробітництва, так само оминаючи посередництво генпрокурора.

По-друге, зміняться повноваження заступників керівника САП, оскільки зараз вони — лише заступники керівника підрозділу, і, відповідно, не мають процесуальних повноважень як керівників прокуратури.

«Наприклад, якщо керівник САП йде у відпустку, то призначити, чи змінити будь-якого прокурора у кримінальному провадженні може тільки генеральний прокурор. Виходить, що той на час відпустки керівника САП напряму верховодить його відомством. Таким чином, якщо САП стане окремою юридичною особою, то у заступників з’явиться можливість повноправно виконувати той функціонал, який має керівник САП, а сама прокуратура зможе функціонувати на двох ногах, а не на одній, як зараз», — пояснює Володимир Петраковський.

Дуже важливою, на думку автора концепції реформи, стане зміна у процедурі добору керівника САП. Передбачений механізм, що першу особу спеціалізованої прокуратури обиратиме конкурсна комісія, яку складатимуть виключно міжнародні експерти.

«Це той формат, який нагадує процедуру відбору суддів ВАКС. Одна відмінність — що Вищий антикорупційний суд є конституційним органом, і тому остаточне рішення ухвалює Вища рада правосуддя. В органах прокуратури не прописана така конституційна модель, і тому немає потреби ухвалювати рішення ще якимось адміністративним органом. Остаточне рішення можна передати на розсуд конкурсної комісії, яка сформована з міжнародних експертів. Звичайно, формально наказ про призначення голови САП буде підписувати генпрокурор», — веде далі автор.

Вже прописаний механізм формування конкурсної комісії. Так, до Ради прокурорів буде надходити перелік рекомендованих міжнародними організаціями кандидатів до конкурсної комісії, а та буде просто обирати, скажімо, із дванадцяти осіб п’ять членів комісії.

«Такий механізм дозволяє органу прокурорського самоврядування у повній мірі брати участь у формуванні конкурсної комісії», — вважає Володимир Петраковський.

У майбутньому законопроекті буде передбачений також механізм оцінювання роботи прокурора. Можна буде проводити й додатковий аудит, але йдеться про оцінювання виключно професійних якостей, а не про громадський, чи парламентський контроль.

«Ми взагалі усуваємо будь-які органи від процедури призначень, в тому числі й парламент. Бо виходило, що політичний орган у нас обирав керівника прокуратури, яка замислювалася якраз для переслідування, серед інших, і не доброчесних народних депутатів. Тому пропонуємо створити систему, яка максимально віддалена від політичних історій. Так само не передбачено утворення при САП жодних Рад громадського контролю. Це також може бути елементом тиску», — підкреслює експерт.

РГК буде існувати тільки при Офісі генпрокурора і там здійснювати громадський контроль всієї прокуратури. Дисциплінарний механізм також буде спільний для всіх прокурорів.

Законопроект, присвячений реформі САП, як запевняють громадські активісти, на основі концепції напишуть дуже швидко.

«Ми ще хочемо послухати колег з парламенту. У жовтні плануємо запропонувати двом комітетам Верховної Ради, з правоохоронної діяльності та антикорупційному, проглянути наш варіант законопроекту, внести фінальні пропозиції та визначити, хто вноситиме його до парламенту. Можливо, це буде група народних депутатів», — підсумовує Володимир Петраковський.