Чи зміниться обсяг повноважень прокурорів при оскарженні рішень у касаційному й апеляційному порядку

14:05, 19 ноября 2019
Колегія суддів вважає помилковим тлумачення статті 36 КПК України стосовно обмеження права прокурора на оскарження судових рішень.
Чи зміниться обсяг повноважень прокурорів при оскарженні рішень у касаційному й апеляційному порядку

16 жовтня 2019 року Касаційний кримінальний суд у справі №629/847/15-к звернувся до Великої Палати Верховного Суду з двома питаннями щодо виключної правової проблеми, а саме:

  1. Як має діяти колегія суддів, палата в разі, якщо вона вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні об`єднаної палати Касаційного кримінального суду?
  2. Чи може прокурор, включений до групи прокурорів у відповідному провадженні, подавати апеляційну/касаційну скаргу в тому випадку, якщо він не брав участі в судовому засіданні?

Для розуміння причин виникнення цієї проблеми нагадаємо, хто зараз наділений правом на усунення недоліків апеляційної скарги прокурора.

Як убачається з матеріалів справи №303/3779/16-к, з апеляційною скаргою на вирок суду першої інстанції до апеляційного суду звернувся прокурор К., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції. Встановивши невідповідність змісту апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК, апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без руху, надавши прокурору строк на усунення недоліків. Проте протягом встановленого строку прокурор К. недоліків апеляційної скарги не усунув.

Натомість зі зміненою апеляційною скаргою до апеляційного суду звернувся прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України прокурор Ш., який не подавав первинної касаційної скарги.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції послався на те, що вважати апеляційну скаргу прокурора Ш. апеляційною скаргою, поданою на усунення недоліків, не можна, оскільки на виконання приписів ст. 399 КПК ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху було надіслано для виконання особі, яка її подала, тобто прокурору К., а не органу прокуратури як стороні обвинувачення.

У касаційній скарзі прокурор Ш. вказував, що він як прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, мав право на усунення недоліків апеляційної скарги прокурора К., котрий перебував на той час у відпустці та не міг самостійно виконати свої процесуальні обов'язки.

Висновок ВС

Судді ВС зазначили, що у ст. 393 КПК закріплено право прокурора на апеляційне оскарження судових рішень. При цьому, згідно з ч. 4 ст. 36 КПК, право на подання апеляційної скарги чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають також, незалежно від їх участі в судовому провадженні, прокурори вищого рівня: генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.

Тобто, виходячи з аналізу вказаних норм, правом на подання апеляційної скарги зі сторони обвинувачення наділений прокурор, який брав участь у судовому провадженні, а також визначені процесуальним законом прокурори вищого рівня.    

За загальним правилом, визначеним у ст. 403 КПК, право змінити та/або доповнити апеляційну скаргу має особа, яка її подала. Проте з метою недопущення випадків переривання здійснення прокуратурою функції підтримання публічного обвинувачення в суді, зокрема, у разі неможливості виконання з об'єктивних причин своїх повноважень конкретно визначеним у кримінальному провадженні прокурором, вказане правило має винятки. Так, згідно з ч. 4 ст. 36 КПК, генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної скарги, внесеної ними, керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур нижчого рівня.  

ВС підкреслив, що зі зміненою апеляційною скаргою до апеляційного суду звернувся прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Ш., який не подавав первинної касаційної скарги та за посадою не є прокурором вищого рівня, як це визначено у ч. 4 ст. 36 КПК.  

З огляду на зазначене, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду вирішила, що за змістом ст. 393, ч. 4 ст. 36 КПК правом на подання апеляційної скарги зі сторони обвинувачення наділений прокурор, який брав участь у судовому провадженні, а також, незалежно від їх участі в судовому провадженні, прокурори вищого рівня: генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.

При цьому, згідно з приписами ст. 399, ст. 403, ч. 4 ст. 36 КПК, правом на усунення недоліків апеляційної скарги прокурора наділена лише особа, яка подала апеляційну скаргу, а також службові особи органів прокуратури вищого рівня: генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники щодо апеляційних скарг, внесених ними, керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур нижчого рівня.  

Виключна правова проблема у кримінальній юрисдикції

З матеріалів справи №629/847/15-к стає відомо, що під час розгляду кримінального провадження щодо особи_5 у судах першої та апеляційної інстанцій брали участь прокурори К., Д. і Б. Однак зі скаргою до суду касаційної інстанції звернувся прокурор відділу прокуратури Харківської області М., який є старшим групи прокурорів у зазначеному провадженні, але не брав участі у розгляді справи ані в суді першої, ані апеляційної інстанцій, та за посадою не є прокурором вищого рівня.

Як вже було зазначено у справі №303/3779/16-к, правом на усунення недоліків апеляційної скарги прокурора наділено особу, яка подала апеляційну скаргу, а також службових осіб органів прокуратури вищого рівня.

Оскільки рішення об`єднаної палати визначає право прокурора на подання апеляційної скарги, то, на думку колегії суддів, воно фактично стосується і визначення обсягу повноважень прокурора під час вирішення питання щодо подання касаційної скарги. При цьому тлумачення частини четвертої статті 36 КПК України стосовно обмеження права прокурора на оскарження судових рішень його участю в судовому провадженні колегія суддів вважає помилковим з огляду на норми КПК України щодо повноважень прокурора.

Таким чином, на думку колегії суддів, у цьому кримінальному провадженні є два питання, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду:

- по-перше, як має діяти колегія суддів, палата в разі, якщо вона вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні об`єднаної палати Касаційного кримінального суду;

- по-друге, як визначається обсяг повноважень прокурорів при оскарженні судових рішень як у касаційному, так і в апеляційному порядку.

Велика Палата Верховного Суду призначила розгляд справи на 27 листопада 2019 року.

Також ми писали про те, чи впливає відсутність атестації робочого місця на отримання пільгової пенсії: що скаже Велика Палата ВС.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Зарплата працівників апаратів судів: чи буде вирішена проблема, відео
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Алексей Плахов
    Алексей Плахов
    судья Восточного апелляционного хозяйственного суда
  • Оксана Чус
    Оксана Чус
    судья Центрального апелляционного хозяйственного суда
  • Олег Билоус
    Олег Билоус
    судья Кассационного административного суда Верховного Суда
  • Анатолий Радчук
    Анатолий Радчук
    судья Одесского окружного административного суда
  • Владимир Гончар
    Владимир Гончар
    судья Кропивницкого апелляционного суда