Як змінився законопроект про недоторканність депутатів до другого читання

16 грудня відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

В рамках засідання Комітет розглянув поправки до другого читання законопроекту №2237 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України».

Так, в редакції цього законопроекту від 16 грудня пропонується:

1. Відмовитися від пропозиції, що розгляд клопотань про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу тощо буде здійснювати апеляційний суд як суд першої інстанції.

2. У Кримінальному процесуальному кодексі ч. 5 статті 36 доповнити абзацом другим такого змісту:

• «Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної цим Кодексом»;
• в абзаці першому частини другої статті 207 слова і цифри «у статті 482» замінити словами і цифрами «у статтях 482 і 482-2».

3. Стаття 482 КПК буде звучати наступним чином: 

«Стаття 482. Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжного заходу стосовно судді

1. Затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом здійснюється за згодою Вищої ради правосуддя.

Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або одразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи, за винятком:

1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затримання судді у зв’язку з таким діянням;

2) затримання судді під час або одразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину. Суддя має бути негайно звільнений, якщо мета такого затримання (попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину) досягнута».

4. Доповнити КПК статтею 482-2 такого змісту:

«Стаття 482-2. Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно народного депутата України.

1. Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом.
2. Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки генерального прокурора).

Розгляд таких клопотань, крім застосування негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється слідчим суддею, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, — слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Такі клопотання розглядаються за обов’язкової участі народного депутата України. Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити народного депутата України про розгляд зазначеного клопотання, крім клопотання про застосування негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку.

Якщо народний депутат України без поважної причини не прибув на судове засідання або не повідомив про причини своєї відсутності, таке клопотання може розглядатися без участі народного депутата України.

Без дозволу слідчого судді, винесеного на підставі клопотання, погодженого генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки генерального прокурора), дозволяється затримання народного депутата України лише у разі, якщо останнього застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини.

Орган або посадові особи, які затримали народного депутата України, повідомили йому про підозру або застосували до нього запобіжний захід, або здійснили інші слідчі дії (крім обшуку та негласних слідчих (розшукових) дій), зобов’язані негайно, але не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це Голову Верховної Ради України.

У разі вчинення дій, зазначених в абзаці шостому цієї частини, стосовно Голови Верховної Ради України орган або посадові особи зобов’язані негайно, але не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це Першого заступника Голови Верховної Ради України.

Ухвали за результатами розгляду таких клопотань можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом».

5. Статтю 27 Закону України «Про статус народного депутата України» викласти в такій редакції:

«Стаття 27. Особливості юридичної відповідальності народного депутата України

1. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
2. Особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, повідомлення про підозру, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України».

6) У Регламенті Верховної Ради України:

• у частині третій статті 76 слова «про надання згоди на притягнення його до відповідальності» виключити;

• главу 35 Регламенту (розгляд питань про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України) виключити.

Цей Закон набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України».

Голова ГО «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін вже розкритикував рішення Комітету.

«Члени комітету ВРУ від «Слуги народу» суттєво погіршили законопроект, ще більше ускладнивши розслідування депутатів… Тобто, якщо слідчий захоче отримати доступ до банківських документів нардепа, він не зможе цього зробити, допоки нардеп не з’явиться особисто до суду.

Так само слідчий не зможе заарештувати, наприклад, зброю, яка є знаряддям злочину, або ж отримані внаслідок злочину кошти.

Наразі, такі клопотання слідчий суддя може розглядати за відсутності фігуранта справи, якщо є ризик, наприклад, знищення документів, майна або доказів через обізнаність нардепа-фігуранта з таким клопотанням», — написав він на своїй сторінці у Facebook.

Нагадаємо, що раніше були внесені зміни до статті 80 Конституції у питанні, що стосується депутатської недоторканності. Однак потім виникла потреба синхронизувати інші нормативно-правові акти із оновленою статтею Конституції.  

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що із законопроекту №1009 вилучать норми про зняття депутатської недоторканності.

Також ми публікували результати роботи Верховної Ради дев'ятого скликання.