Раді запропонували законопроект про порядок формування ВККС та суддівську винагороду

17:30, 8 января 2020
Законопроект пропонує вивести суддів з-під закону про люстрацію, а ВККС сформувати без міжнародних експертів.
Раді запропонували законопроект про порядок формування ВККС та суддівську винагороду
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховна Рада отримала проект закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення функціонування судової влади в Україні відповідно до міжнародних стандартів судочинства)» №2712 від 02.01.2020.

Його автором є народний депутат Максим Бужанський, а головним комітетом — Комітет з питань правової політики.

Законопроект націлений на продовження судової реформи та стосується формування Вищої Ради Правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Зміни пропонується внести в Закони України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», «Про державну службу», «Про очищення влади».

Законопроектом пропонується внести наступні зміни в законодавство

Щодо статусу суддів

Законопроектом пропонується виключити положення, яке встановлює максимальну кількість суддів Верховного Суду та встановити, що визначення такої кількості здійснюватиметься, виходячи з рівня судового навантаження та обсягу фінансування Верховного Суду.

Кількість суддів Верховного Суду, згідно із законопроектом, буде визначати Вища рада правосуддя за поданням голови Державної судової адміністрації України.

Діюча редакція закону визначає, що до складу Верховного Суду входять судді у кількості не більше ста.

Крім того, базовий розмір посадового окладу судді пропонується встановити на рівні 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

ВККС зможе ухвалювати рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж сімома її членами (сьогодні повинно бути одинадцять голосів).

Цим же законопроектом із законодавства виключаються положення, згідно з якими перебування на посаді судді несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України «Про очищення влади».

Вимога зазначати наявність заборон, передбачених Законом України «Про очищення влади», у декларації доброчесності судді також буде вилучена із закону.

Відповідно, із закону вилучаються і положення про роль Міністерства юстиції як суб’єкта звернення щодо подання про звільнення суддів.

Як пояснює автор законопроекту, такі зміни необхідні для того, щоб вирішити питання суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, які вже декілька років усунуті від здійснення правосуддя, а також гарантувати поновлення на посаді суддів, які були звільнені у зв’язку із застосуванням Закону України «Про очищення влади».

Щодо дисциплінарного провадження

Законопроектом пропонується, що строк дисциплінарного провадження щодо судді може бути продовжений за рішенням Дисциплінарної палати, однак не більш ніж на тридцять днів та з обов’язковим викладом у рішенні обставин, які обумовлюють необхідність такого продовження.

У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя зможе заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи.

Проте повторна неявка судді на засідання Дисциплінарної палати, незалежно від причин неявки, а також неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи, крім випадків, коли суддя не був повідомлений або повідомлений з певними порушеннями.

Одночасно виключаються всі положення про те, що скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

Подання скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності буде підставою для зупинення застосування дисциплінарного стягнення.

Щодо формування складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Законопроектом змінюється склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: більшість у її складі (7 із 12 членів) складатимуть суддів, призначені з’їздом суддів України та із забезпеченням при цьому представництва судів різних інстанцій; інші призначаються ВРП.

ВККС буде вважатися повноважною за умови призначення до її складу не менше семи членів.

Строк повноважень члена ВККС становитиме чотири роки з дня прийняття рішення про призначення на посаду.

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України буде призначатися з’їздом суддів України із числа суддів, які мають стаж роботи на посаді судді щонайменше п’ять років. При цьому з’їзд суддів України буде призначати трьох членів з числа суддів судів першої інстанції, двох членів з числа суддів судів апеляційної інстанції та двох членів з числа суддів вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду.

Члени ВККС, призначені з’їздом суддів України, не зможуть здійснювати правосуддя, однак будуть вправі брати участь у роботі органів суддівського самоврядування без зайняття будь-яких посад у їх складі.

При цьому членами ВККС зможуть стати особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя. Відповідні обмеження із закону виключаються.

Змінюється склад конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також Комісії з питань доброчесності та етики. Питання формування національного органу у сфері правосуддя пропонується вирішувати за участю кваліфікованих національних експертів. Участь представників іноземних держав, на думку авторів законопроекту, є сумнівною з точки зору забезпечення конституційних засад створення та функціонування національних органів влади незалежної держави.

До складу конкурсної комісії будуть входити:

1) одна особа, обрана Радою суддів України з числа її членів;

2) одна особа, призначена Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;

3) одна особа, призначена президією Національної академії правових наук з числа членів Національної академії правових наук України;

4) одна особа, призначена Радою адвокатів України з числа її членів;

5) одна особа, призначена Громадською радою доброчесності з числа її членів.

Конкурсна комісія вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше чотирьох осіб.

Рішення конкурсної комісії буде вважатися прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше трьох її членів.

Конкурсна комісія буде відбирати не менше двох кандидатів на вакантну посаду.

Член ВККС буде призначатися не на підставі протоколу конкурсної комісії, як зараз, а на підставі її рішення.

Рішення про звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади з певних підстав буде вважатися прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше ніж чотирнадцять членів Вищої ради правосуддя.

Повноваження члена ВККС будуть також припинятися у разі звільнення з посади судді або припинення повноважень судді з підстав, визначених Конституцією України — для членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, призначених з’їздом суддів України.

Про винагороду членів ВККС та ВРП

Законопроектом пропонується уніфікувати розмір винагороди для всіх членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

Розмір винагороди члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України буде встановлюватися у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5.

Розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5.

Про керівника секретаріату

Керівник секретаріату ВККС та його заступник будуть призначатися на посаду та звільнятися з посади Вищою кваліфікаційною комісією суддів за поданням голови ВККС.

Кандидат на посаду керівника, заступника керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинен буде мати вищу юридичну освіту та відповідати кваліфікаційним вимогам, передбаченим Законом України «Про державну службу» для осіб, які претендують на зайняття посади державної служби категорії «А».

Проте згадка про призначення на посаду за результатами конкурсу з урахуванням положень Закону України «Про державну службу» із закону зникає.

Вищезазначені особи призначатимуться на посаду та звільнятимуться з посади у порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Як автори законопроекту бачать необхідність змін

Як відомо, 9 грудня 2019 року Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) ухвалила Висновок CDL-AD (2019)027, в якому визнала такими, що не відповідають міжнародним стандартам судочинства ряд положень Закону України від 16 жовтня 2019 року №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування.

Зокрема, критику цієї організації викликали положення щодо скорочення максимальної кількості суддів Верховного Суду та відбір серед суддів цього суду, скорочення розміру заробітної плати для суддів ВС, розпуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів України без надання їй можливості працювати до сформування нового складу цього органу, зміни у дисциплінарній процедурі щодо суддів та ряд інших новацій ухваленого закону.

Також зауваження були висловлені Венеціанською комісією до конкурсної комісії, створення якої передбачено законом у процедурі призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. У п. 24 Висновку CDL-AD (2019)027 передбачено, що постійне існування органу, в якому беруть участь міжнародні експерти, може порушити питання конституційного суверенітету.

Що стосується Комісії з питань доброчесності та етики, то було зауважено, що створення такого додаткового спеціалізованого органу ще більше ускладнює систему органів судової влади (п. 27 Висновку).

Венеціанська комісія вважає, що вимоги нового закону щодо складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як органу, відповідального за добір та кваліфікаційне оцінювання суддів, не відповідають положенням міжнародних стандартів судочинства.

Зокрема, у пункті 1.3 Європейської хартії про статус суддів закріплено, що щодо кожного рішення стосовно відбору та призначення судді на посаду, підвищення по службі або припинення його повноважень законом має бути передбачено втручання органу, незалежного від виконавчої та законодавчої влади, у складі якого щонайменше половина членів — судді, обрані їх колегами, і в якому було б гарантовано якнайширше представництво суддівського корпусу. Аналогічні за змістом рекомендації закріплені у пунктах 49, 50 Висновку Венеціанської Комісії CDL-AD (2007)28 щодо призначення суддів.

Крім того, у контексті функціонування судової влади в Україні потрібно враховувати, що з 2015 року в Україні не реалізуються рекомендації Венеціанської комісії щодо необхідності вилучення суддів із процесу очищення влади, передбаченого відповідним національним законом (п. 111 Висновку CDL-AD (2015)012).

Раніше на сайті Верховної Ради з’явилися законопроекти, якими вносяться зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».  Депутати хочуть полегшити суддям отримання довідок, нагород та уточнити право на відставку.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду