Кабмін вніс ще один законопроект щодо врегулювання оплати праці суддів і прокурорів

13 січня Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді два законопроекти стосовно прожиткового мінімуму. Зокрема, відповідно до проекту закону про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму №2721, пропонується доповнити п. 26-1 розділ VI Прикінцевих та перехідних положень БК такого змісту:

«Установити, що з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів у законі про Державний бюджет України за поданням Кабінету Міністрів України затверджується мінімальний розмір посадового окладу для:

працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;

працівників державних органів, органів прокуратури, суддів;

військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».

«Зміна підходів щодо визначення мінімального розміру посадового окладу для таких категорій, як  працівники установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, працівники державних органів, органів прокуратури, судді, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу сприятиме запровадженню більш прозорого механізму встановлення цих виплат, а також створить можливість для ефективного бюджетного планування та забезпечить передумови для підвищення прожиткового мінімуму», — йдеться у коментарі до порівняльної таблиці, що підписана Міністром соціальної політики України Юлією Соколовською.

«На даний час для визначення розмірів посадових окладів для працівників установ, закладів організацій окремих галузей бюджетної сфери, для працівників державних органів, органів прокуратури, суддів, для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу застосовується як розрахункова величина прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Прожитковий мінімум має значний вплив при плануванні видатків бюджетів усіх рівнів, оскільки на його основі визначається велика кількість виплат і допомог. Отже будь-яке збільшення розміру прожиткового мінімуму призводить до їх автоматичного перерахунку та необхідності вишукання додаткових видатків бюджетів.

Підвищення прожиткового мінімум без урахування реальних фінансових можливостей країни може призвести до негативних наслідків, зокрема, збільшення дефіциту Пенсійного Фонду, заборгованості із виплати заробітної плати.

Від розміру реально обрахованого прожиткового мінімуму мають залежати тільки соціальні виплати, які є основним джерелом існування. Це, в свою чергу, має створити можливості для ефективного бюджетного планування, а також забезпечить передумови для суттєвого підвищення прожиткового мінімуму», — зазначається у пояснювальній записці.

Слід зауважити, що відповідно до іншого, пов’язаного із вищезгаданим, законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму» №2720:

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) працівників підприємств, установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, встановлюється у розмірі, не меншому за мінімальний розмір посадового окладу, встановлений на 1 січня календарного року для відповідних категорій працівників.

Мінімальний оклад (тарифна ставка) або інша мінімальна базова величина в системах оплати праці працівників підприємств, установ та організацій (крім тих, що зазначені у частині шостій цієї статті) визначаються у розмірі, не меншому за 50 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до закону.

Нагадаємо, що 23 грудня 2019 року на офіційному веб-сайті Верховної Ради України за №2670 розміщено проект Закону «Про внесення зміни до пункту 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» авторства Кабміну.

Цим проектом пропонується відтермінувати ще на один рік виплату суддівської винагороди, виходячи з окладу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — для суддів місцевих судів, та у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — для суддів апеляційних і вищих спеціалізованих судів України.

Вища рада правосуддя, Рада суддів та суддівські колективи вже підготували звернення стосовно недопустимості звуження гарантій.