Громадський сектор хоче поставити ДБР системний діагноз, але як бюрократії

Незважаючи на незначний час роботи Державного бюро розслідувань, зміна його статусу та керівництва дає можливість провести своєрідний водорозділ і проаналізувати історію утворення та перший досвід діяльності Бюро, щоб у майбутньому не наслідувати прикрі помилки. Про це, по суті, йшлося на зустрічі із журналістами експертів неурядових організацій StateWatch та Центру політико-правових реформ.

За словами головного експерта StateWatch Олександра Лємєнова, запускався орган дуже довго: спочатку у 2015 році ухвалили відповідний закон, тільки через два роки обрали директора і двох його заступників, потім ще більше року набирали мінімальну кількість співробітників, щоб ДБР змогло розпочати роботу і перебрати на себе функції слідства від прокуратури. Зрештою, стало зрозумілим, що наявні політичні домовленості при формуванні керівництва ДБР виявилися не здатними забезпечити продуктивну роботу даного органу досудового розслідування. Нова політична влада змушена переформатовувати ДБР: внесені зміни у профільний закон, звільнене усе вище керівництво. Президент призначив тимчасово виконуючого обов’язки.

«Відбулась не тільки зміна конкретних людей, але й самого формату керівництва ДБР. Він був колегіальним, а тепер стає одноосібним», — зазначає представник StateWatch.

Проте, продовжує експерт Центру політико-правових реформ Володимир Петраковський, для того, щоб розуміти, куди рухатися далі, необхідний системний аналіз Бюро. Йдеться не про статистичні показники, а про те, що собою являє ця інституція, як вона працює, з точки зору бюрократії, і які ризики стоять перед нею.

«Такий аналіз стартував. Група експертів, яких координуватиме Центр політико-правових реформ, вже приступила до його проведення. Результати можна буде побачити не раніше квітня», — повідомив експерт ЦППР.

Орган, за його словами, не дуже відкритий. Є, по суті, два абсолютно протилежних за змістом і направленістю джерела інформації. Перше — це публічні звіти про роботу самого ДБР. Зрозуміло, що подібна інформація є виключно позитивною. Друге джерело — реакція на діяльність ДБР з боку політичних сил, громадського сектору, процесуальних опонентів. Вони висвітлюють, як правило, негативні кейси, а також переважно зводяться до звинувачень у непрофесіоналізмі та заангажованості.

«Найбільша проблема полягає в тому, що немає жодного аналізу професійного середовища — прокурорів, суддів, експертів. Не громадських активістів, а саме дослідників», — зазначає Володимир Петраковський.

Він нагадав, що два роки тому подібний аналіз робився відносно діяльності НАБУ, щоправда, виключно американськими експертами. Тепер цю процедуру силами вітчизняних спеціалістів проведуть стосовно ДБР.

«Сподіваємось на співпрацю та партнерські стосунки зі співробітниками Бюро, адже даний аналіз потрібний, в першу чергу, не дослідникам, а самому ДБР. Тим більше, що наша робота буде обходити людський фактор, в тому числі й особу попереднього керівника. Ми розуміємо, що було багато чинників, які не дозволили Бюро працювати ефективно, що окремі проблеми створювали рішення, ухвалені на рівні парламенту. В результаті сподіваємось розробити рекомендації, котрі підкажуть, яким чином поліпшити структуру органу та покращити ділові процеси», — підсумовує дослідник.