У Раді хочуть унормувати хмарні послуги

На сайті Верховної Ради України опубліковано текст законопроекту №2655 «Про хмарні послуги». Ним пропонується врегулювати правові відносини, пов’язані з обробкою та захистом даних при використанні технології хмарних обчислень, наданні хмарних послуг. Також автори сподіваються, що ухвалення закону сприятиме активізації робот із запровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у публічному секторі, що дозволить створити умови для ефективного використання державних ресурсів, відповідно до Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні, шляхом впровадження новітніх технологій при обробці інформації. Авторами законопроекту є група народних депутатів: Олександр Федієнко, Михайло Крячко, Роман Соха, Єгор Чернєв, Марина Нікітіна, Володимир Ватрас, Сергій Штепа, Денис Герман, Сергій Ларін.

Автори зазначають, що законопроект закладає засади для розвитку платформ інформаційно-комунікаційних технологій, що базуються на хмарних обчисленнях та реалізації політики переваги (пріоритету) хмарного середовища (cloud first) у сфері державного управління, освіти, науки та інших сферах суспільного життя, що стане поштовхом для більш ефективної взаємодії держави та суспільства.

Законопроект також покликаний сприяти ефективній взаємодії держави та суспільства і створити додаткові передумови для подальшого розвитку інформаційного суспільства, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впровадження сучасних інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій, для підтримки діяльності органів державної влади тощо.

Історичний досвід

Починаючи з 2011 року такі країни, як США, Великобританія, Німеччина, Сінгапур, Індія, Республіка Корея, Австралія, Канада, Саудівська Аравія, почали впровадження стратегії цифрової трансформації держави, одним із наріжних каменів якої є Стратегія Cloud First.

Передумови, за яких стратегія Cloud First стає актуальною, однакові практично у всіх вищевказаних країнах. Поточна ситуація в Україні є більш складною і тому вимагає радикальних змін у підходах з наступних причин:

- неефективність — доведено багаторічної статистикою — держава отримує мінімум результатів за максимум витрат на інформаційні технології (далі — ІТ);

- низька успішність — велика кількість довгострокових (більше трьох років) ІТ-проектів у державі не мають успіху;

- корупція — 10-15% втрат щорічно на придбання обладнання та програмного забезпечення — складна для перевірки зовнішніми контролерами загроза цифровому суверенітету країни;

- зростаюча залежність від декількох глобальних постачальників, нерівномірний розвиток внутрішнього ринку сервісів у порівнянні із зовнішніми ринками;

- неповороткість — органи державної влади не можуть працювати швидко при впровадженні інновацій, формуванні технічних завдань та бюджетів, а також при закупівлі компонентів для державних інформаційних систем;

- нестача коштів — органи державної влади слабо спроможні залучати інвестиції в ІТ, кошти витрачаються на «залізо», а не на послуги;

- принцип One-use Only порушений — багаторазове придбання одного і того ж різними установами, замість масштабування вдалого рішення;

- безпека — слабкий рівень захищеності більшості ІТ-систем від збоїв і повного руйнування;

- недостатній рівень кваліфікації — ІТ-фахівці, що працюють у державному секторі, поступаються рівнем підготовки працівникам з приватних ІТ-компаній.

При цьому стримується і сам розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в Україні, зокрема у сфері електронного урядування, освіти та науки.

Автори проекту закону вважають, що його ухвалення сприятиме як розвантаженню служб суб’єктів владних повноважень, відповідальних за забезпечення захисту інформації, так і перерозподілу регуляторних функцій державних органів.

За їх словами, використання систем хмарних обчислень сприятиме зменшенню витрат на побудову та розширення суб’єктами владних повноважень власних обчислювальних потужностей, в тому числі для інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом. Окремих процедур обробки потребуватиме лише таємна інформація, відповідно до законодавства, без права розміщення такої інформації за межами контрольованої зони володільця інформації.

Що пропонується

Законопроектом пропонується врегулювати правові відносини, пов’язані з обробкою та захистом даних при використанні технології хмарних обчислень. У проекті закону передбачається внесення змін до законів України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про публічні закупівлі» з метою врегулювання відносин щодо обробки певних видів інформації у системах хмарних обчислень та закупівлі хмарних послуг органами державної влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, державними підприємствами, установами та організаціями, суб’єктами владних повноважень та іншими суб’єктами, яким делеговані такі повноваження.

На законодавчому рівні пропонується:

• визначити поняття «хмарних обчислень», «хмарних послуг», «надавача хмарних послуг», «користувача хмарних послуг», «хмарних ресурсів», «центру обробки даних (ЦОД)»;
• увести до термінології українського законодавства визначення та перелік хмарних послуг, способи їх надання, встановити вимоги до надавача хмарних послуг для публічних замовників;
• встановити правові засади надання хмарних послуг та визначити істотні умови договору про надання хмарних послуг;
• визначити особливості надання та споживання хмарних послуг органами державної влади, органами влади АР Крим та органами місцевого самоврядування, обробки персональних даних та захисту інформації при наданні хмарних послуг.

Автори сподіваються, що схвалення законопроекту підвищить ефективність роботи суб’єктів владних повноважень, а також державних підприємств, установ і організацій за рахунок більш оптимального використання коштів державного бюджету та зменшення витрат на створення обчислювальних потужностей, їх обслуговування та безпеки, а також сприятиме надходженню до України понад 10 млрд приватних інвестицій у найближчих п'ять років.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала про рішення ГСА використовувати гібридну, а не хмарну модель при побудові Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.