Чи може власник квартири давати дозвіл на огляд приміщення, в якому проживає наймач: рішення ВС

Проведення слідчої дії, а саме обшуку житла, без ухвали слідчого чи дозволу особи, яка на правових підставах фактично користується помешканням, є безумовним порушенням права на недоторканність житла.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №346/7477/13-к.

З матеріалів справи стає відомо, що влітку 2013 року громадянин України дізнався про те, що у пристарілої одинокої жінки, яка займається позикою грошей громадянам зі сплатою останніми відсотків, можуть зберігатися значні суми грошей, і вирішив заволодіти ними.

Переконавшись, що жінка перебуває у приміщенні однієї з кімнат сама і не може чинити опір, він через вікно проник у приміщення кімнати. Тримаючи ніж у руці, став їй погрожувати позбавленням життя, вимагаючи негайно віддати йому грошові кошти.

Після відмови громадянки віддати гроші злочинець, бажаючи заволодіти майном, умисно завдав їй ножем численних ударів у життєво важливі ділянки тіла, від яких вона померла. Одразу ж після вбивства він заволодів 10 тис. грн та мобільним телефоном вартістю 229,95 грн.

За вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, громадянина України було засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Захисник обвинувачуваного в апеляційній скарзі наголошував на визнанні недопустимим доказом протоколу огляду місця події, що фактично є обшуком житла особи, оскільки дозволу на його проведення останній не давав. Крім того, відсутня ухвала слідчого судді щодо дозволу на проведення цієї слідчої дії. У зв’язку з цим захисник наполягав на визнанні недопустимими і похідних доказів, отриманих внаслідок проведення незаконної слідчої дії, — відповідних речових доказів і деяких висновків експертиз.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області — без зміни.

Висновок ВС

Судді ВС наголошують: положення частин 2, 3 ст. 237 КПК України свідчать, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. 

Також ВС зауважив, що при огляді житла обов’язковою є участь не менш ніж двох понятих, а присутність підозрюваного відповідно до положень ч. 6. ст. 223 КПК України є обов’язковою лише у разі проведення слідчої (розшукової) дії за умови, що цю дію ініційовано підозрюваним.

ВС підкреслив, що з матеріалів справи, а саме з протоколу огляду місця події, вбачається, що даний огляд проведений з участю двох понятих та власника житла, в якого обвинувачений винаймав квартиру. Тобто незапрошення слідчим підозрюваного для участі в огляді помешкання не є грубим порушенням кримінального процесуального закону, адже ч. 3 ст. 237 КПК України не містить чіткої вказівки про обов’язкову участь підозрюваного при проведенні огляду, а зазначає тільки, що підозрюваний може бути запрошений для участі в такому огляді.

Тому висновки суддів щодо відсутності порушень вимог процесуального закону є невмотивованими, оскільки стороною захисту наголошувалось не на проведенні огляду за відсутності підозрюваного, а саме на проведенні обшуку житла без правової на те підстави, оскільки, незважаючи на те, що особа_5 є власником всієї квартири, він не мав права давати дозвіл на огляд тієї частини приміщення, яку винаймав на той час обвинувачений, тому проведення цієї слідчої дії без ухвали слідчого судді чи дозволу особи, яка на правових підставах фактично користувалась цим помешканням, було безумовним порушенням права останнього на недоторканність житла.

Судді ВС зауважили, що під час цієї процесуальної дії були вилучені певні речі, які в подальшому було визнано речовими доказами, проведено ряд експертиз. Тому доводи касаційних скарг щодо необхідності надання належної оцінки похідним доказам, отриманим внаслідок проведення цієї процесуальної дії, є обґрунтованими.

Враховуючі обставини справи, ВС скасував ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, хто має нести відповідальність за шкоду внаслідок падіння дерева на автомобіль.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.