Вищий ІР-суд: чи варто поспішати з розширенням компетенції

07:42, 9 марта 2020
Газета: 1 (483)
Нова конкуренційно-антимонопольна реформа може «обнулити» майже завершений конкурс на посади суддів.
Вищий ІР-суд: чи варто поспішати з розширенням компетенції

Затіяна представниками парламентської фракції політичної партії «Слуга народу» конкуренційно-антимонопольна реформа чомусь всю увагу суспільства привернула тільки до переформатування Антимонопольного комітету України. Проте, в кількох законопроєктах, присвячених цій реформі (№ 2730, 2730-1, 2730-2, 2742), містяться положення, що докорінно змінюють також природу функціонування все ще не створеного Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Науковці, судді та інші представники юридичної спільноти, що спеціалізуються на питаннях захисту прав інтелектуальної власності, починають, м’яко кажучи, хвилюватися.

Чому не створений Вищий ІР-суд

Уперше назва «Вищий суд з питань інтелектуальної власності» з’явилася чотири роки тому під час судової реформи і була закріплена в новій редакції Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VІІІ від 2 червня 2016 року. До системи судоустрою додавався новий спеціалізований суд, який мав діяти як суд першої та апеляційної інстанції з розгляду окремої категорії справ.

Наприкінці вересня 2017 року вийшов Указ Президента України «Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності». На наступний день, 30 вересня, Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила конкурс на зайняття 21 вакантної посади суддів Вищого ІР-суду.

Перезавантаженість ВККС складними процедурами, зокрема добором суддів у Верховний суд та кваліфікаційним оцінюванням чинного суддівського корпусу, які визначили пріоритетними, пригальмувала процес створення спецсуду. Крім того, розпочалися дискусії, на яких порушувалося питання про начебто замалу кількість суддів для двох судових інстанцій Вищого ІР-суду, особливо якщо законодавець зазначив, що справи із захисту прав інтелектуальної власності будуть розглядатися не одноосібно, а у складі колегій з трьох суддів. Зрештою Вища рада правосуддя погодила збільшення кількості суддів до 30 штатних одиниць, із яких 9  це посади суддів Апеляційної палати.

5 жовтня 2018 року був оголошений конкурс на зайняття 9 вакантних посад суддів Апеляційної палати, і обидва конкурси повільно, але невпинно долали визначені етапи. Станом на осінь 2019 року залишилось провести співбесіди з кандидатами, визначити остаточних переможців конкурсу і подати їхні кандидатури на затвердження Вищої ради правосуддя. Завершити процедуру мав Указ Президента України. За свідченням спеціалістів, до фінального Указу залишалось максимум два місяці часу.

Все змінилося із прийняттям чергових змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», які набули чинності 7 листопада 2019 року (закон № 193-IX). Зокрема, було припинено роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до того ж без визначення перехідних процедур та механізмів. Новий склад ВККС має створюватися за новим принципом та на нових конкурсних засадах. Тепер для формування ВККС до складу відповідної конкурсної комісії мають входити три особи, обрані Радою суддів України з-поміж її членів, та три особи з-поміж міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції і які свого часу формували Громадську раду міжнародних експертів відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Проте, від міжнародних організацій і досі немає пропозицій, а Вища рада правосуддя, на яку було покладено обов’язок сформувати конкурсну комісію та ВККС, жодним чином не може вплинути на іноземців.

Поки що ВРП продовжила до 10 березня 2020 року строк для формування міжнародними організаціями конкурсної комісії для проведення конкурсу до ВККС і сподівається на позитивне розв`язання цього питання.

Чому і що хочуть поміняти у Вищому ІР-суді

Попередній варіант судової реформи, очевидно, не дуже задовольняє нинішніх законодавців, тому неочікувана пауза у створенні Вищого ІР-суду сприяла ревізії його основних засад. Зокрема, відродилися побоювання, що суд не буде завантажений необхідною кількістю справ, адже спори щодо захисту прав інтелектуальної власності досить складні і ніколи не були масовими.

Внаслідок цього до конкуренційно-антимонопольної реформи її ініціатори, напевно, і вирішили долучити ІР-суд.

Для початку пропонують змінити назву суду на «Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції». Відповідно, розширюється його юрисдикція. Крім справ, пов’язаних із питаннями інтелектуальної власності, а також із захистом від недобросовісної конкуренції (на чому обмежувалась підсудність Вищого ІР-суду), автори змін хочуть додати нову категорію справ, пов’язаних насамперед із застосуванням конкуренційного законодавства. Видозмінений суд також планують уповноважити розглядати подання Голови Антимонопольного комітету України про надання дозволу на перевірку суб’єкта господарювання, об’єднання у дослідженнях або розслідуваннях органу АМКУ щодо конкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

Реакція науковців та практиків

Представники наукового та суддівського середовища, що спеціалізуються на питаннях захисту прав інтелектуальної власності, виділяють кілька проблем, які виникнуть в разі ухвалення законопроєктів № 2730, 2730-1, 2730-2, 2742.

Перша і основна проблема — це доля майже завершеного конкурсу.

«Якщо у Вищому ІР-суді об’єднають функції із захисту прав інтелектуальної власності та конкурентного законодавства, конкурс на посаду суддів доведеться проводити заново», — розповіла «Судово-юридичній газеті» директорка Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності, академік Національної академії правових наук України Олена Орлюк.

«Обнуління» конкурсу відкине нас на досить довгий період, також вважає суддя судової палати з розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також прав, пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк.

«Не хочу казати, наскільки цей конкурс вдалий чи ні. Знаю, що це дуже складна процедура, досить об’ємна. Коли створиться нова кваліфікаційна комісія, дай Боже, щоб це було найближчим часом, поки буде оголошений новий конкурс, мине мінімум рік-півтора до створення нового суду. Тому, як на мене, політикам і судовій владі треба донести наступний меседж, що суд і конкурс треба завершити, і сформувати цей суд. А втрата майже двох років на проведення конкурсних процедур  якраз дуже неефективно. Знову ж таки, це державні кошти, які вже були витрачені на те, щоб створити Вищий ІР-суд. Також питання: чи матимемо ми на новому конкурсі якісніший склад конкурсантів? На новий конкурс, мені здається, частина людей вже не прийде», — переконаний суддя.

Олена Орлюк повідомила, що її науково-дослідний інститут надав висновок щодо конкуренційно-антимонопольної реформи, де рекомендував доопрацювати законопроєкти, пов’язані з антикорупційним законодавством, і не приймати на даний момент законопроєкт про внесення змін до закону про судоустрій та статус суддів в частині зміни назви Вищого ІР-суду, його статусу тощо.

«Уже після запуску Вищого ІР-суду стане зрозумілим, чи є необхідність змінити назву і додати нову спеціалізацію, чи навпаки, спочатку подивитись, як він буде працювати, яка буде наповнюваність спорами, і лише потім, можливо, додати конкуренційне законодавство. Думаю, що тут краще еволюційний шлях», — так само стверджує Ігор Бенедисюк.

Професійну спільноту хвилює і питання якості розгляду справ різних категорій в одному суді.

Якщо говорити про якість захисту сторін інтелектуальної власності, то потрібні судді, які володіють фактично спеціальними знаннями, яким потрібне постійне експертне супроводження і підвищення кваліфікації, вважає Олена Орлюк. Так само, на її думку, коли мова йде про антиконкурентні дії і зловживання монопольним становищем, це також надзвичайно складні категорії спорів, які вимагають відповідної підготовки і розуміння. Таким чином, один і той же суддя не зможе кваліфіковано розглядати різні категорії спорів.

Водночас практика застосування широкої компетенції суду в Україні не нова.

«З 2003 року, ще за часів Вищого господарського суду України, а нині й у Верховному Суді існує спеціалізація, що саме палата з інтелектуальної власності також розглядає спори з конкуренційного законодавства. Тобто історично, можна сказати, в Україні ця обставина не є чимось незвичайним для суддів. Зрозуміло, таке поєднання є досить складним, тому що ніде в світі ті, хто займається інтелектуальною власністю, не займаються конкурентним законодавством. Наш господарський процес універсальний. Він дозволяє розглядати все що завгодно. Якщо ж ми залучаємо додаткові категорії спорів з конкурентного законодавства і там є певні процесуальні нюанси, то їх тоді треба включити в Господарський процесуальний кодекс, можливо, у вигляді окремої глави. Хоча це вже деталі і справа техніки. Важливо, щоб створення даного суду нарешті завершилось», — підсумував Ігор Бенедисюк.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Почему сотрудники киевского метро вышли на митинг и требуют повысить проезд до 21 грн
Почему сотрудники киевского метро вышли на митинг и требуют повысить проезд до 21 грн
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ігор Стадник
    Ігор Стадник
    суддя Вінницького апеляційного суду
  • Віктор Головей
    Віктор Головей
    суддя Південно-західного апеляційного господарського суду
загрузка...