Андрій Овсієнко розповів про пріоритетні напрямки роботи Вищої ради правосуддя

Ми стоїмо перед вибором: або до 10 березня 2020 року вдасться залучити міжнародних експертів, або ж будуть внесені зміни в закон. Про це заявив голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко на розширеній нараді суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за участю голів місцевих та апеляційних господарських судів.

«Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не визначає альтернативи у формуванні конкурсної комісії, яка могла б провести конкурс на зайняття вакантних посад членів Вищої кваліфікаційної комісії. Тому ми стоїмо перед вибором: або до 10 березня 2020 року вдасться залучити міжнародних експертів у процедурі, яка вже визначена законом і положенням про конкурс, або це будуть зміни до закону».

Також Андрій Овсієнко розповів про пріоритетні напрямки роботи Ради. За його словами, одним із пріоритетних напрямків роботи ВРП є формування і запуск роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

«ВРП на сьогодні зосереджена на формуванні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Інформаційний простір переповнений маніпулятивними заявами на рахунок того, як Вища рада правосуддя, яка зацікавлена і гостро відстоює потребу у формуванні Вищої кваліфікаційної комісії суддів, нібито блокує цей процес. На сьогоднішній день відбулась велика робота спрямована на виконання закону.

7 листопада Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» визначив, що повноваження Вищої кваліфікаційної комісії припинились, одночасно з цим припинились всі процедури, які були розпочаті та на 99% завершені. Це і кваліфікаційне оцінювання суддів-«п’ятирічок», де залишилось фактично провести співбесіди, це і конкурс на зайняття вакантних посад, в тому числі другий етап добору серед кандидатів, які навчались дев’ять місяців у Національній школі суддів, та багато інших процедур, які на сьогодні залишаються заблокованими через відсутність уповноваженого органу, який би міг вирішувати їх в силу закону».

Також голова ВРП повідомив, що сьогодні бажання стати членом ВККС виявили 189 претендентів. Але конкурсна комісія з відбору кандидатів до складу ВККС досі не сформована, оскільки міжнародні організації не запропонували кандидатури міжнародних експертів до цієї комісії.

«На виконання вимог закону ВРП розробила  у тісній співпраці із Радою суддів України, Національною школою суддів та провідними науковцями положення про проведення конкурсу»

Нагадаємо, що Положення про проведення конкурсу визначає порядок та умови проведення конкурсу на зайняття вакантної посади члена ВККС, внесення до Вищої ради правосуддя за результатами конкурсу рекомендації про призначення кандидата на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.  

«Це положення викликало певну критику с боку окремих суб’єктів, представників громадянського суспільства. Однак, якщо уважно прочитати положення, то ВРП таким чином намагалось збалансувати ті питання, які є усталеною міжнародною практикою у формуванні таких важливих органів суддівського врядування, як Суддівські ради, ВККС — і це найшло відображення у самому положенні. На виконання цього положення було оголошено конкурс до складу конкурсної комісії, яка має формувати ВККС. Рада суддів України делегувала трьох членів ради, 189 осіб звернулись із заявами та документами, бажаючи бути членами ВККС», — наголосив Андрій Овсієнко.

«Та, як відомо, міжнародні організації, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання корупції, на сьогодні не надали трьох кандидатів до складу конкурсної комісії, яка мала б сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Вища рада правосуддя на різних площадках та рівнях тісно вела діалог з представниками  міжнародних організацій, які делегували свого часу міжнародних експертів  до складу Громадської ради міжнародних експертів. На сьогодні таких суб’єктів не делеговано, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не визначає альтернативи у формуванні конкурсної комісії, яка могла б провести конкурс на зайняття вакантних посад членів Вищої кваліфікаційної комісії. Тому ситуація виявилась такою, що ми стоїмо перед вибором: або до 10 березня 2020 року вдасться залучити міжнародних експертів у процедурі, яка вже визначена законом і  положенням про конкурс, або це будуть зміни до закону.

Тому це вибір за суб’єктами законодавчої ініціативи, але я хочу сказати, що ми зробили все можливе у всіх напрямках для того, щоб Вища кваліфікаційна комісія суддів була створена. Це робилось з розумінням того, яка  гостра потреба у суддівських кадрах: є понад 2 тис. вакансій у судовій системі, і ця проблема поглиблена тим, що на сьогодні є 16 суддів, які взагалі не здійснювали правосуддя в силу фізичної відсутності, або судді, які займали штатні посади, не мали повноважень у зв’язку із закінченням п’ятирічних строків їх призначення».

За словами Голови Вищої ради правосуддя, з урахуванням існуючих проблем з нестачею суддівських кадрів доцільно внести зміни в Закон України «Про судоустрій і статус суддів» та встановити, що тимчасове переведення шляхом відрядження суддів до судів, які не здійснюють правосуддя або в яких існує  перевантаження, є можливим без участі ВККС.

«Якщо об’єктивно, то яка роль ВККС у цьому процесі? Сформувати пакет документів з рекомендацією без будь-яких оціночних процедур — це можна зробити за допомогою Державної судової адміністрації, і таким чином вирішити потребу в наповненні кадрами тих судів, які взагалі не здійснюють правосуддя».

Також Андрій Овсієнко наголосив, що кількість суддів, які не здійснюють правосуддя, скоротилась.

«За останні три місяці до нового року було залучено до здійснення правосуддя шляхом розгляду останніх рекомендацій ВККС понад 150 суддів, і кількість таких суддів, які не здійснювали правосуддя, взагалі вдалось скоротити до восьми. На сьогодні в силу природних причин судді ідуть у відставку, і таких суддів дев'ять. Тобто ситуація ненадовго частково покращилась, але тенденція до того, щоб вона не погіршувалась, залишається під питанням.

Є значна кількість суддів-«п’ятирічок», які не завершили кваліфікаційне оцінювання. Це також величезна проблема, тому що вони займають штатні посади, вони не здійснюють правосуддя, отримують заробітну плату. Цю проблему також потрібно вирішувати. В комплексі оцінюючи нагальність потреби, сказати, що Вища рада правосуддя не зробила щось, щоб конкурсна комісія запрацювала і сформувала ВККС, не можна. Та ми маємо реалії, які мусимо враховувати та виходити із ситуації».

Крім того, Андрій Овсієнко наголосив, що для суддів дисциплінарна практика є дуже зболілим питанням. За його словами, єдиною проблемою, яка може бути причиною дисциплінарної відповідальності на сьогодні, не враховуючи тривалість проваджень у справах про банкрутство, це забезпечення позову.

«Нам з вами потрібно чітко розуміти: те законодавче врегулювання у питанні забезпечення позову, яке на сьогоднішній день ми спостерігаємо, — це внесення змін до процесуальних кодексів. Зміни чітко показують тенденцію, до чого прагне Держава, що забезпечення позову є дуже швидким процесом, яке може завдати за умови зловживання цим процесом непоправних наслідків.

Окремо голова ВРП підкреслив, що строки провадження у справах з банкрутства мають бути збалансованими з боку результату і тривалості.

«Ми розуміємо складність законодавства і що процедуру з банкрутства об’єктивно неможливо завершити у стислі строки. Питання розумності строків неодноразово виникало на практиці Європейського союзу і має певні зворотні наслідки в ретроспективі. Тому нам потрібно орієнтуватись на те, що строки провадження у справах з банкрутства мають бути збалансованими з точки зору результату і тривалості».

Також Андрій Овсієнко повідомив, що заходи забезпечення незалежності суддів — це питання, яке турбує кожен суд і суддю — не тільки в тих регіонах, де є актуальні і «чутливі» справи.

«Вища рада правосуддя вже третій рік реалізовує положення про Вищу раду правосуддя в частині вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів, авторитету правосуддя. І, на жаль, як показує практика застосування законодавства в цій частині, ефективних засобів впливу та ефективних механізмів впливу на випадки у втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя не так багато.

Набір інструментів, визначений статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», доволі широкий, але, як показала практика застосування цих інструментів, вони є формальними. В цьому контексті ми намагаємось застосувати публічні звернення, проте, публічні звернення є короткостроковими заходами впливу. Тому ми намагаємось використовувати ще й такий інструмент, як щорічна доповідь про стан незалежності суддів».

За словами Андрія Овсієнко, у щорічних доповідях про стан незалежності суддів важливу роль виконують суддівські асоціації.

Також ми повідомляли, що нагальні питання господарської юрисдикції обговорили судді на Загальних зборах членів Асоціації суддів господарських судів України в Києві.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.