Якщо ми передамо тест-системи в регіони, їх використають за 3 дні — бо у всіх буде підозра на коронавірус — Віктор Ляшко

17:09, 3 марта 2020
Припинили готувати епідеміологів у вишах, ліквідували санепідемслужбу і табелі оснащення інфекційних лікарень: коронавірус як дзеркало медичної реформи Уляни Супрун.
Якщо ми передамо тест-системи в регіони, їх використають за 3 дні — бо у всіх буде підозра на коронавірус — Віктор Ляшко
Міська лікарня №9. Відділення молодшого дитинства. 2011 р.
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Станом на 2 березня в Україні було використано лише 10 тест-систем для виявлення коронавірусу. Тобто за допомогою спеціальних тест-систем було перевірено лише 10 випадків. Усього таких систем наразі 3000 штук. Це випливає з інформації, озвученої на засіданні Комітету Верховної Ради заступником міністра охорони здоров’я, призначеним Головним санітарним лікарем Віктором Ляшко. Наразі, як правило, перевірка відбувається методом виключення: якщо у людини є грип, то вважають, що в неї немає коронавірусу (хоча, за інформацією іноземних ЗМІ, в інших країнах були випадки, коли у людини виявили і грип, і коронавірус одночасно).

Так, в Україні спочатку пацієнта перевірять на грип, для цього будуть застосовувати експрес-тексти для визначення грипу типу А і типу В; якщо виявиться, що наявні симптоми не викликав грип, хворого перевірять на інші віруси, у тому числі на вже відомі коронавіруси, які циркулюють в Україні; якщо збіг не буде виявлено, можна підозрювати, що людина хвора на новий коронавірус (для підтвердження будуть перевіряти, чи відвідував пацієнт країни, де поширена хвороба).

Отже, на даний час тест-системи будуть економити та використовувати їх лише за сукупності певних обставин. У зв’язку з цим впевнено казати, скільки наразі хворих на новий вірус є в Україні, не можна.

Чому тест-системи не будуть використовувати скрізь

Як повідомив заступник міністра, у наказі МОЗ від 24 січня 2020 року йдеться про алгоритми визначення клінічного випадку коронавірусу.

«Однак до цього наказу вносилися зміни і будуть вноситися, оскільки механізм визначення постійно змінюється внаслідок недостатності тест-систем у всіх країнах», — зазначив Віктор Ляшко. — «Не всі країни можуть забезпечити скринінгове дослідження у разі підозри на коронавірус, як би це хотілося всім — щоб у будь-якому випадку підвищення температури проводився скринінг. Тому тест-системи і засоби захисту розподіляються на глобальному рівні за квотним принципом, який визначає ВОЗ».

19 лютого КМУ виділив 67 млн грн для закупівлі тест-систем та засобів захисту, щоб спрямувати їх до лабораторних центрів, до госпітальної бази, бригад екстреної медичної допомоги. Далі будуть тендерні процедури, закупівля тощо.

Втім, під час засідання Комітету виникло запитання: коли саме заклади охорони здоров’я будуть забезпечені тест-системами? Адже важливим є швидке визначення діагнозу для протидії поширенню нового вірусу.

«Зараз є ажіотаж. Якщо зараз ми поставимо тест-системи в регіони, їх для скринінгового дослідження використають за 3 дні — бо у всіх буде підозра на коронавірус. Ми повинні розуміти, що тактика ведення випадку хворого при виявленні коронавірусної інфекції, грипу або грипоподібного захворювання не відрізняється. Це виключно моніторингове дослідження. Для того, щоб зараз передати біологічний матеріал на дослідження, має бути вироблено алгоритм. Не може з’явитися у Полтаві коронавірус нізвідки, якщо людина не подорожувала тощо. Немає блискавичних форм розвитку коронавірусу», — вважає Віктор Ляшко.

«Наразі в Україні наявно тестів на 3 тисячі досліджень. Використано десь близько 10», — зауважив заступник міністра.

«Ви розумієте, що ви зробили лише 10 тестів по Україні?», — запитали депутати заступника міністра.

«Можемо подивитися, скільки тестів зробили в інших країнах, де не зареєстровано випадки. Зараз головне — не нагнітати паніку, що ми десь щось пропустили чи ще якісь речі», — відповів Віктор Ляшко.

Що стосується «методу виключення», він пообіцяв проконсультуватися з представниками інших країн щодо перевірки інформації про одночасне захворювання людей і на грип, і на коронавірус.

Наслідки реформи

Як відомо, внаслідок медичної реформи екскерівниці Міністерства охорони здоров’я Уляни Супрун було ліквідовано Санепідемслужбу і посаду Головного санітарного лікаря України. Окрім того, швидка більше не їде на кожний виклик до громадян, радячи їм телефоном вжити певні лікарські засоби. А щоб отримати безкоштовні медичні послуги, пройти діагностичні обстеження, треба вистояти кілька черг, що важко навіть здоровій людині. До того ж в Україні припинили готувати епідеміологів у медичних вишах.

Наразі у МОЗ стикнулися із ще однією проблемою: за останні 2-3 роки взагалі не було табелів оснащення інфекційних лікарень. Тобто взагалі не було розуміння потреби у забезпеченні цих закладів охорони здоров’я відповідними засобами.

Ця діяльність минулого міністра, мабуть, має стати предметом оцінки відповідних органів, однак наразі необхідно вживати нагальні заходи на виправлення ситуації.

Про них під час засідання Комітету Верховної Ради розповів заступник міністра охорони здоров’я, призначений Головним санітарним лікарем, Віктор Ляшко.

Слід зазначити, що Віктор Ляшко також у свій час був у команді «реформаторів»: з лютого 2018 року по липень 2019 року працював на посаді першого заступника генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України (за задумом Уляни Супрун, саме цьому Центру мали відійти деякі функції Санепідемслужби, але по факту у Центру немає важелів дієвого впливу). До цього він був головою ГО «Інфекційний контроль в Україні», яка реалізувала грантовий проект «Розробка та впровадження оптимальної моделі амбулаторного лікування хворих на туберкульоз та їх соціального супроводу як ефективний спосіб покращення результатів лікування туберкульозу в Україні». Також він був консультантом з питань громадського здоров’я Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та експертом з питань громадського здоров’я в Реанімаційному пакеті реформ у 2014-2016 роках.

Наперед зазначимо, що Віктор Ляшко не бачить потреби у відновленні Санепідемслужби, втім, вбачає необхідність відновити систему готовності до реагування. Яким має бути новий механізм, визначатиме законодавець, як тільки розбереться з питанням відкриття ринку землі.

В інфекційних лікарнях не було табелів оснащення

За словами Віктора Ляшко, наразі затверджено методику розрахунку потреби засобів індивідуального захисту у госпітальних базах, які будуть першими приймати хворих (в кожній області визначено як мінімум дві такі установи).

«В областях ми запитали про наявність та потребу цих засобів  і ми побачили велику проблему. Оскільки табелів оснащення інфекційних лікарень за останні 2-3 роки немає, не існує взагалі, і ніхто не розуміє, скільки і чого повинно бути. Ми побачили і проблему нерозуміння того, скільки та яких засобів, на яку кількість бригад повинно бути у закладах охорони здоров’я, щоб забезпечити реагування»,  відмітив заступник міністра.

Тому спочатку було розроблено методику розрахунку потреби у таких засобах на 1-3 місяці. «Коли ми побачили, що в інфекційних лікарнях немає відповідних табелів оснащення, ми провели зустріч з реаніматологами, подивилися, що у нас є у відділеннях інтенсивної терапії в інфекційних лікарнях, сформували примірний табель оснащення  обов’язковий та рекомендований, зібрали запит, і після розрахунку потреби для відділень інтенсивної терапії в інфекційних лікарнях сформовано додатковий запит до КМУ на виділення коштів з фонду держрезерву — 165 млн грн. Додатково будемо просити і кошти на засоби індивідуального захисту», — зазначив Ляшко.

Наразі в Україні в наявності 12 тисяч інфекційних ліжок, 2,5 тисячі боксів, 1,5 тисячі лікарів, які працюють у цих закладах. В усіх них є засоби індивідуального захисту  костюми біологічної безпеки та респіратори (27.02 ВОЗ переглянула свої рекомендації щодо засобів індивідуального захисту, та протичумні костюми використовувати немає потреби). Відповідно, підготовлені зміни до Наказу МОЗ № 185, яким визначено перелік таких засобів.

Чи будуть виїжджати швидкі

У кожній області визначено мінімум дві установи, які будуть першими приймати хворих на коронавірус та як мінімум дві бригади, які мають виїжджати на виклик та транспортувати саме в ці установи, зазначив Віктор Ляшко.

Втім, виникло питання, що робити зі швидкими, які зараз їдуть до хворих далеко не завжди. Як зазначив Віктор Ляшко, тимчасово — під час відповідного стану підвищеної готовності вони їхати на виклики будуть (але потім повернуться до звичного режиму).

«3 лютого введено розпорядження про переведення всіх систем цивільного захисту в режим підвищеної готовності. Міністерство проінформувало бригади екстреної медичної допомоги, диспетчерські центри та сімейних лікарів, що на період, коли медична система працює в підсистемі цивільного захисту, працюють зовсім інші алгоритми, а не такі, які визначені порядком надання медичної допомоги»,  підкреслив заступник міністра.

«Тобто, якщо в людини буде висока температура, лихоманка, кашель, а також в анамнезі подорож до країни, в якій зареєстрована передача корона вірусної інфекції, швидка буде виїжджати і сімейний лікар буде виходити до хворого з температурою, у якого є підозра.

У телефонному режимі все буде проговорюватися.

Але це буде робитися на період, коли оголошено режим підвищеної готовності цивільного захисту (!)», — додав він.

Що робити, якщо не підписав декларацію із сімейним лікарем

Також Віктор Ляшко повідомив, що проінформовано всі обласні державні адміністрації про потребу створити окремі гарячі лінії, оскільки велика кількість питань виникає у тих людей, які не підписали декларацію із сімейним лікарем.

Через такі урядові гарячі лінії можна бути зв’язати їх із сімейними лікарями.

Самоізолюйтейся!

Основний засіб боротьби з коронавірусом  це самоізоляція. Втім, у багатьох людей виникає питання стосовно врегулювання проблеми прогулів на роботі, якщо хтось почуватиме себе недобре, але має вийти на роботу через ризик звільнення.

«Зараз працюємо над юридичними механізмами, щоб людина могла отримати лікарняний, якщо в Україні буде введено карантин», — зауважив Віктор Ляшко. Таким чином, відповідні механізми будуть працювати лише у випадку запровадження карантину Кабміном за поданням Головного санітарного лікаря.

«70% випадків коронавірусної інфекції не потребують госпіталізації. Захворів — сиди вдома», — додав Віктор Ляшко.

«А як ми знаємо, що людина захворіла на коронавірус, якщо до неї ніхто не приходив?»  запитали депутати.

«Ми запроваджуємо режим підвищеної готовності. Якщо сімейний лікар раніше сам вирішував: йти додому чи ні, то тепер він працює в системі цивільного захисту. Якщо людина приїхала з країни, де було зафіксовано коронавірус, лікар має взяти такий випадок на контроль»,  відповів заступник Скалецької.

Нереалізовані плани?

У 2017 році МОЗ опублікувало свої плани на створення єдиної електронної системи спостереження за захворюваннями та мережі оперативного реагування на епідемічні загрози.

«Спільно з міжнародними партнерами планується обладнати мобільні та стаціонарні аналітичні лабораторії з належним рівнем біобезпеки, оснастити та провести тренування бригад швидкого реагування. Також будуть обладнані інфекційні бокси-ізолятори у головних пунктах перетину кордону України (аеропорти та порти) та інфекційні відділення високого рівня захисту у центральних лікарнях госпітальних округів», — зазначили в МОЗ.

Окрім того, тоді Міністерство охорони здоров'я розпочало підготовку вихідних даних для впровадження в Україні Електронної інтегрованої інформаційної системи спостереження за інфекційними захворюваннями (EIDSS).

«Система дозволить оперативно виявляти спалахи інфекційних захворювань і реагувати на них в режимі реального часу», — зазначали у відомстві.

Проект з впровадження EIDSS МОЗ реалізовувало спільно з Агентством зменшення загрози при Міністерстві оборони США. Згідно з Наказом МОЗ від 27.06.2019 № 1475 «Про затвердження Плану оптимізації лабораторної мережі в системі громадського здоров'я» було передбачено впровадження вищевказаної електронної інтегрованої системи епідеміологічного нагляду за захворюваннями (EIDSS) в кожному закладі громадського здоров'я до кінця 2019 року.

Втім, наразі невідомо, чи впроваджена хоча б частково ця система. Відповідний запит «Судово-юридична газета» направила до МОЗ ще минулого тижня, однак відповіді досі немає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду